Антибіотики при застуді: чому не допомагають і коли все-таки потрібні

Віруси й бактерії: у чому різниця

Бактерії — одноклітинні організми, які можуть спричиняти, наприклад, стрептококову ангіну та інфекції сечових шляхів. Віруси приблизно в тисячу разів менші, і саме вони спричиняють застуду, грип, більшість випадків болю в горлі й кашлю.

Антибіотики працюють тільки проти бактерій: руйнують їхню клітинну стінку або заважають їм розмножуватися. На віруси вони не діють. Більшість дитячих інфекцій, зокрема застуда, грип, РСВ і COVID-19, спричинені вірусами.

За даними CDC, антибіотики не лікують застуду, грип, більшість випадків болю в горлі (крім стрептококового) й більшість бронхітів. Багато синуситів і частина отитів теж минають без них.

Британський NICE пише, що кашель зазвичай спричинений вірусом і минає за 3–4 тижні — з антибіотиками чи без них. Бронхіт теж зазвичай вірусний і лише зрідка бактеріальний. Біль у горлі найчастіше вірусний і в більшості випадків минає сам приблизно за тиждень.

З отитом картина схожа. За даними NICE, симптоми гострого середнього отиту зазвичай тривають близько 3 днів, іноді до тижня, а більшості дітей стає краще за 3 дні без антибіотиків. Американська академія педіатрії (AAP) пише, що щонайменше половина отитів минає без антибіотиків.

Чому антибіотики не допомагають при застуді

Це підтверджують дослідження. В огляді Cochrane об’єднали 11 досліджень за участю дітей і дорослих. Антибіотики не зменшили кількість людей, у яких симптоми застуди затягнулися, порівняно з плацебо.

Автори огляду не знайшли доказів користі антибіотиків при застуді ні у дітей, ні у дорослих. Застосовувати їх при застуді рутинно вони не рекомендують. Огляд також вказує, що антибіотики часто призначають, щоб запобігти бактеріальним ускладненням, але даних про те, що це працює, у його короткому викладі не наведено.

При отиті, за даними NICE, антибіотики мало впливають на біль через добу й на часті ускладнення: короткочасне зниження слуху, перфорацію барабанної перетинки, повторні отити. При болю в горлі антибіотики скорочують симптоми приблизно на 16 годин за тиждень, і якість цих даних низька. Ускладнення ангіни рідкісні: за наведеною оцінкою, щоб запобігти одному отиту, антибіотик довелося б дати приблизно 200 людям.

Окремо про зелені соплі. Жовтий або зелений колір виділень із носа не обов’язково означає бактеріальну інфекцію. CDC пояснює, що при застуді виділення зазвичай спочатку прозорі, а потім змінюють колір у перебігу хвороби.

Той самий огляд Cochrane вивчав гнійний нежить окремо. Антибіотики не зменшили його помітно порівняно з плацебо.

Є одне застереження. В аналізі NICE щодо синуситу гнійні виділення на задній стінці глотки, які побачив лікар під час огляду, трохи допомагали передбачити користь антибіотика. Тому судити за кольором соплів удома не варто, а оцінку краще залишити лікарю.

Чим шкідливі зайві антибіотики

Антибіотик — це ліки з побічними ефектами. Часті з них — висип, нудота, діарея, запаморочення та грибкові інфекції. Серйозні — інфекція C. difficile, тяжкі алергічні реакції та інфекції, стійкі до антибіотиків.

За даними AAP, побічні ефекти бувають максимум у 1 з 5 дітей, які приймають антибіотики. Це висип, нудота, діарея, біль у животі, алергічні реакції. Якщо невдовзі після першої дози з’явилася кропив’янка, це може бути алергія, і про неї потрібно сказати лікарю.

Дані Cochrane тут виглядають інакше. У дослідженнях застуди побічних ефектів від антибіотиків загалом було більше, але це збільшення стосувалося дорослих, а у дітей значущої різниці не знайшли. Водночас і користі від антибіотиків у тих самих дослідженнях не було.

За даними CDC, побічні реакції на антибіотики — найчастіша причина візитів дітей до відділень невідкладної допомоги через ліки. У дослідженні за участю CDC у США у 2011–2015 роках таких візитів дітей і підлітків було близько 69,5 тисячі на рік. Приблизно 86% із них були пов’язані з алергічними реакціями, близько 41% припало на дітей до 2 років.

Антибіотики вбивають не лише шкідливі бактерії, а й корисні бактерії кишківника. Це послаблює природний захист організму, й ефект може зберігатися кілька місяців. Під час прийому антибіотика й протягом місяця після ризик інфекції C. difficile зростає до 10 разів.

Ще одна проблема — антибіотикорезистентність. Це коли бактерії перестають реагувати на ліки, й інфекції стає важко або неможливо лікувати. ВООЗ називає її серйозною глобальною загрозою здоров’ю.

Один із головних рушіїв проблеми — прийом антибіотиків без потреби або не того препарату.

У Євросоюзі та країнах ЄЕЗ, за даними ECDC, від стійких інфекцій щороку помирають понад 35 тисяч людей. Найвищий рівень резистентності — на півдні та сході Європи. Спільна доповідь ВООЗ і ECDC теж зазначає, що в Європейському регіоні ВООЗ рівень резистентності вищий у південній і східній частинах.

Головними причинами резистентності ЦГЗ називає самолікування, передчасне припинення курсу й прийом антибіотиків без рецепта.

Коли антибіотики справді потрібні

Антибіотики потрібні при бактеріальних інфекціях, які навряд чи минуть самі, можуть затягнутися, дати серйозні ускладнення або передатися іншим. CDC наводить як приклад стрептококову ангіну, кашлюк та інфекції сечових шляхів.

Стрептококова ангіна. За зовнішнім виглядом горла не можна надійно відрізнити стрептокок від вірусу, тому спочатку роблять тест: експрес-тест або посів із зіва. Антибіотик доречний, тільки якщо стрептокок підтверджений, а при болю в горлі з нежитем і кашлем тест зазвичай не потрібен: найімовірніше, це вірус. У дітей до 3 років стрептококова ангіна буває рідко.

Отит. Рішення залежить від віку й тяжкості. CDC допускає спостереження без антибіотика при легкому однобічному отиті у дітей 6–23 місяців і при одно- або двобічному у дітей старше 2 років — за домовленістю з батьками.

NICE пише, що більше користі від антибіотика можуть отримати діти до 2 років з отитом на обидва вуха й діти з виділеннями з вуха. Одразу антибіотик призначають, якщо дитина виглядає дуже хворою або в неї високий ризик ускладнень. За даними AAP, антибіотик імовірніше потрібен при високій температурі, сильному болю або ураженні обох барабанних перетинок.

Синусит. Тут підходи відрізняються. CDC вважає бактеріальний синусит імовірним за одного з трьох варіантів: виділення з носа або денний кашель довше 10 днів без поліпшення; погіршення після того, як стало краще; температура від 39 °C разом із гнійними виділеннями щонайменше 3 дні поспіль. Схожі ознаки називає AAP.

NICE обережніший. Навіть після 10 днів без поліпшення причина частіше вірусна, а користь антибіотиків при синуситі невелика й мало впливає на тривалість хвороби.

Пневмонія. Її спричиняють і віруси, і бактерії. Антибіотики дають тільки при бактеріальній пневмонії. CDC зазначає, що іноді вірусна застуда ускладнюється бактеріальною інфекцією, наприклад пневмонією, і тоді антибіотик потрібен.

Інфекція сечових шляхів. Зазвичай її спричиняють бактерії, підтвердити можна тільки аналізом сечі. Лікують антибіотиками, і без лікування її залишати не можна: вона може пошкодити нирки.

Кашлюк. Його лікують антибіотиками, і краще почати рано, до тяжких нападів кашлю. Раннє лікування полегшує хворобу й знижує ризик заразити інших. Після приблизно трьох тижнів хвороби антибіотик уже навряд чи допоможе.

Зверніться до лікаря, якщо у дитини утруднене або часте дихання, зневоднення, температура тримається довше 4 днів або симптоми не минають довше 10 днів. Те саме, якщо дитині стало краще, а потім знову гірше.

Якщо лікар призначив антибіотик

Давайте антибіотик точно так, як призначив лікар. Якщо пропустили дозу, зазвичай її дають, щойно згадали, але не подвоюють, якщо скоро наступний прийом.

Про тривалість курсу джерела говорять по-різному. ЦГЗ і дитяча лікарня RCH радять пройти повний призначений курс, навіть якщо дитині стало краще. Водночас сучасні рекомендації роблять курси коротшими: NICE для синуситу вважає достатніми 5 днів, для отиту — 5–7 днів.

Щодо стрептококової ангіни CDC вказує 10 днів, NICE — від 5 до 10.

Неоднозначний і принцип «допивати за будь-яку ціну». Американський інфекціоніст Бред Спеллберг пише, що доказів користі прийому після зникнення симптомів немає, й радить обговорити дострокове скасування з лікарем.

Практичний висновок простий: не скорочуйте й не подовжуйте курс самі. Тривалість визначає лікар, і саме з ним варто обговорити, якщо дитині стало краще раніше.

Не давайте дитині залишки антибіотиків і ліки, призначені іншій людині. Не давайте її антибіотик брату, сестрі чи другу й не зберігайте таблетки «на наступний раз». Залишки краще здати в аптеку або медзаклад.

Не вмовляйте лікаря виписати антибіотик «про всяк випадок». Вирішувати, чи потрібен антибіотик і який, може тільки лікар.

Запитайте лікаря про відкладений рецепт. NICE описує такий варіант при отиті: антибіотик починають, тільки якщо за 3 дні не стало краще або в будь-який момент стало помітно гірше. Схожий підхід NICE описує при кашлі й болю в горлі.

Більшості дітей при бактеріальній інфекції стає краще через 48–72 години після початку лікування. Якщо за цей час поліпшення немає або стало гірше, зателефонуйте лікарю. Висип, свистяче дихання, утруднення дихання або набряк обличчя, губ і горла потребують термінової допомоги.

Часті запитання батьків