Атопічний дерматит у дитини

Що таке атопічний дерматит

Атопічний дерматит, або атопічна екзема, — хронічне захворювання шкіри. Вона стає сухою, почервонілою та свербить, а періоди загострення змінюються затишшям.

В основі — ослаблений шкірний бар’єр. У частини дітей бракує білка філагрину, тому шкіра гірше утримує воду й легше пропускає подразники та мікроорганізми. Схильність часто передається в родині й пов’язана з астмою та алергічним ринітом.

Це не інфекція: атопічним дерматитом не можна заразитися.

Захворювання дуже поширене. За даними Американської академії педіатрії, воно трапляється у 20–25% дітей. Британські дерматологи наводять показник «до 1 із 5 дітей».

У немовлят висипання зазвичай на обличчі — щоках, лобі, навколо рота — та волосистій частині голови, а ділянка підгузка переважно не уражена. У старших дітей типові місця — згини ліктів, підколінні ямки, шия, зап’ястки та щиколотки.

Хороша новина: з віком багатьом дітям стає помітно легше. Дитяча лікарня Мельбурна наводить такі оцінки: приблизно в половини дітей екзема перестає турбувати до двох років, у 85% — до п’яти. Водночас NICE наголошує, що її «переростають» не всі, а в частини дітей шкіра надовго залишається сухою й чутливою. Це не гарантія для окремої дитини.

Основа догляду: емоленти та купання

Емоленти — зволожувальні й пом’якшувальні засоби без протизапального лікарського компонента. Їх наносять щодня на все тіло, зокрема коли шкіра виглядає чистою, і в більшій кількості, ніж лікувальні креми.

Огляд Cochrane показав, що регулярне використання емолентів зменшує кількість загострень і може знижувати потребу в гормональних мазях. Емолент разом із медикаментозним лікуванням працює краще, ніж лише ліки.

Скільки та як часто? Джерела радять щонайменше двічі на день, а при сухості — частіше. Тижнева кількість виходить чималою: NICE орієнтує на сотні грамів, тож однієї маленької баночки на місяць зазвичай недостатньо.

Засіб не втирають, а м’яко розподіляють за напрямком росту волосся: так менший ризик подразнення волосяних фолікулів. Із банки краще брати крем чистою ложкою чи шпателем, а не пальцями, щоб не заносити бактерії.

Яку форму вибрати: мазь, крем, гель чи лосьйон? Американські дерматологи й педіатри радять густі креми та мазі, вважаючи лосьйони менш ефективними. Водночас британське дослідження BEE, яке порівняло всі чотири форми в дітей, не виявило різниці в ефективності. Висновок: найкращий емолент — той, яким дитина готова користуватися щодня й який не подразнює шкіру.

Безпека: тканина та постіль, просочені емолентами, легше займаються. Тримайте їх подалі від відкритого вогню й сигарет.

Тепер про купання. Американська академія дерматології рекомендує короткі ванни, 5–10 хвилин, у теплій, але не гарячій воді. Мило, піна для ванни та звичайні гелі можуть сушити шкіру; натомість використовують м’які засоби без мила й ароматизаторів або емолент як замінник мила.

Після ванни шкіру не розтирають рушником, а промокають і невдовзі наносять емолент. Призначені ліки наносять на запалені ділянки окремо; між засобами залишають кілька хвилин, а порядок погоджують із лікарем. Лікарня Мельбурна радить зволожити шкіру протягом трьох хвилин після купання.

Частоту купання підбирають індивідуально. AAP допускає короткі ванни щодня або через день, лікарня Мельбурна — одну-дві на день; надто часте миття з подразнювальними засобами може посилювати сухість. Спільне в рекомендаціях: коротка ванна, негаряча вода й обов’язковий емолент після неї. Скорочення купань саме по собі не є лікуванням екземи.

Спеціальні емолентні добавки у воду, за дослідженням BATHE, не дали дітям додаткової користі; NICE більше не рекомендує їх призначати.

Ванни з розведеним відбілювачем іноді застосовують при частих шкірних інфекціях. Американська академія дерматології наголошує: починати їх можна лише за рекомендацією дерматолога, який визначить концентрацію та час. Нерозведений відбілювач не наносять на шкіру.

Гормональні мазі без страху

Емоленти не лікують активне запалення. Для цього потрібні протизапальні засоби, насамперед топічні, тобто зовнішні, кортикостероїди.

Американська академія дерматології називає їх безпечними та ефективними, зокрема для маленьких дітей, якщо застосовувати за призначенням лікаря. Побічні ефекти при правильному використанні рідкісні. В огляді Cochrane стоншення шкіри траплялося приблизно в 1% учасників, переважно при сильних препаратах; індивідуальний ризик залежить від засобу та схеми.

Силу препарату підбирає лікар залежно від тяжкості, віку та місця ураження. Для обличчя і складок зазвичай потрібні слабші засоби, для товстішої шкіри — інша сила. Мазь, призначену для тіла, не варто самостійно переносити на обличчя.

Скільки наносити? Є поняття «одиниця кінчика пальця»: смужка крему від кінчика вказівного пальця дорослого до першої складки. Її вистачає приблизно на площу двох дорослих долонь. Скільки таких одиниць потрібно вашій дитині, пояснить лікар.

NICE радить починати лікування одразу при загостренні й не припиняти, щойно стало трохи краще: зазвичай його продовжують ще близько 48 годин після стихання симптомів. Точну схему визначає педіатр або дерматолог.

Чому страх перед «гормонами» може нашкодити? Британські дерматологи пишуть, що недостатнє лікування трапляється частіше й може шкодити більше, ніж надмірне застосування. Якщо наносити замало засобу, екзема гірше контролюється й частіше загострюється. Якщо є сумніви, обговоріть їх із лікарем, а не змінюйте схему самостійно.

Синдром відміни топічних стероїдів описують як рідкісний; він переважно пов’язаний із тривалим застосуванням сильних засобів, зокрема на обличчі чи в паховій ділянці. Повернення екземи через кілька тижнів не обов’язково є синдромом відміни: частіше це рецидив самого захворювання. Відрізнити стани й підібрати лікування має лікар.

Є й негормональна альтернатива — топічні інгібітори кальциневрину. Їх призначають, наприклад, на чутливі ділянки на кшталт повік або коли стероїди не забезпечують контролю. NICE відносить їх до другої лінії; враховують вік та показання конкретного засобу.

При частих загостреннях лікар може запропонувати підтримувальну схему. AAP наголошує на ролі такого «проактивного» лікування. За Cochrane, нанесення призначеного протизапального засобу на проблемні місця два дні на тиждень зменшує кількість рецидивів. Це схема за призначенням, а не для самостійного початку.

Їжа й алергія: коли потрібна дієта

Харчова алергія в дітей з екземою справді трапляється частіше. Але їжа не є універсальною причиною атопічного дерматиту, і сам висип не доводить алергії на продукт.

Огляд Cochrane не виявив користі від виключальних дієт у дітей без доведеної алергії. Можливий виняток — немовлята з підтвердженою алергією на яйце; рішення ухвалюють індивідуально.

Необґрунтовані обмеження небезпечні. Тривале виключення молока, яєць, пшениці та інших продуктів може призвести до недостатнього набору маси й росту, дефіциту вітамінів і білка. Усунення продукту, який дитина раніше їла без проблем, також може сприяти втраті переносимості й розвитку алергії.

Коли подумати про алергію? Якщо дитина швидко реагує на певний продукт або середньотяжка й тяжка екзема не піддається належному лікуванню, особливо разом із блюванням, порушеннями випорожнень чи недостатнім ростом. Обстеження й дієти призначають та інтерпретують фахівці; NICE не рекомендує неперевірені «алерготести» з інтернету й торгових центрів.

Окреме питання — введення арахісу та яйця. Рекомендації NIAID 2017 року радять дітям із тяжкою екземою вводити арахіс рано, у 4–6 місяців, але спочатку обговорити це з лікарем, який може призначити обстеження. Австралійське товариство ASCIA рекомендує всім дітям, включно з дітьми з екземою, познайомитися з арахісом і яйцем до 12 місяців та наголошує, що відкладання підвищує ризик алергії. Вводьте продукти у безпечній за віком формі, не цілими горіхами; при тяжкій екземі порядок узгодьте з педіатром.

Поширені помилки батьків

Замало емоленту. Його наносять тонко, раз на день або лише на «погані» місця. Потрібно достатньо, на все тіло, кілька разів на день і навіть коли шкіра чиста.

Страх перед гормональною маззю або її передчасне скасування. Недостатньо пролікована екзема довше триває й частіше повертається.

Довгі гарячі ванни з піною сушать шкіру. Краще коротке купання в теплій воді без звичайного мила й піни.

Ароматизована косметика та побутова хімія. Ароматизатори, ополіскувачі для білизни, мило, дитячі вологі серветки можуть подразнювати шкіру. Новий одяг варто випрати перед носінням.

Недооцінювання тригерів. Часті провокатори загострень — вовна та синтетика, перегрівання й піт, сухе повітря, стрес. Можуть допомогти бавовняний одяг в один-два тонкі шари та прохолодна спальня.

Самостійні суворі дієти рідко допомагають шкірі, але можуть нашкодити росту дитини.

Народні й «натуральні» засоби. Американська академія дерматології описує випадки тяжкого ураження печінки та нирок після трав’яних сумішей, що застосовувалися при шкірних хворобах. Антибактеріальне мило, антисептики й антибіотики на шкіру «для профілактики» також не допомагають і можуть посилити подразнення.

Коли до лікаря

Ознаки бактеріальної інфекції: мокнуття, жовті чи медові кірочки, гнійнички, болючість, швидке погіршення, гарячка або погане самопочуття. У такому разі потрібен огляд педіатра.

Терміново, того ж дня: якщо з’явилися болючі ділянки, що швидко поширюються, згруповані пухирці, схожі на герпес, або дрібні «вибиті» виразки, особливо з гарячкою та млявістю. Це може бути герпетична екзема; NICE вимагає оцінки фахівцем того ж дня. Вона може уражати очі й без лікування призводити до тяжких ускладнень.

Для зменшення ризику дитині з екземою краще уникати близького контакту з людьми, які мають активний герпес на губах.

Плановий огляд потрібен, якщо лікування не допомагає, загострення повторюються щомісяця, екзема на обличчі не минає або порушує сон і повсякденне життя родини. Також зверніться до лікаря перед зміною раціону дитини.

Часті запитання батьків