Чи потрібна дитині стерильна чистота вдома

Гігієнічна гіпотеза: що про неї відомо зараз

У 1989 році епідеміолог Д. П. Страчен із Лондонської школи гігієни й тропічної медицини опублікував у BMJ статтю «Hay fever, hygiene, and household size». Він аналізував дані британської когорти дітей 1958 року народження: сінна гарячка в 11 і 23 роки траплялася тим рідше, чим більше старших дітей було в родині. Страчен припустив, що від алергії можуть захищати ранні інфекції, отримані від старших братів і сестер, хоча сам термін «гігієнічна гіпотеза» в його статті не використовувався.

Пізніше ідея змінилася. Згідно з концепцією «старих друзів» (2003), імунній системі потрібні не інфекційні хвороби, а мікроби довкілля й нешкідливі мікроби людей і тварин. Фокус змістився на мікробне різноманіття: у немовлят з атопічною екземою різноманіття кишкової мікрофлори в ранньому віці було нижчим.

Чи пов’язане із цим домашнє прибирання? Автори огляду 2016 року не знайшли хороших доказів, що зсув у контакті з мікробами спричинила гігієна у звичному розумінні; вони пов’язують його з урбанізацією, харчуванням, способом життя й антибіотиками та пропонують відмовитися від терміна «гігієнічна гіпотеза», що вводить в оману. Королівське товариство громадського здоров’я (RSPH) та IFH пишуть, що зростання алергій не пояснюється «одержимістю чистотою», а роль чистоти вдома, якщо вона є, імовірно, мала порівняно з іншими чинниками: меншими родинами, меншим часом надворі, кесаревим розтином і штучним вигодовуванням.

Є й дані, які вказують в інший бік. У британській когорті ALSPAC у родинах із високим «індексом гігієни» трохи, але статистично значуще частіше траплялися свистяче дихання й атопічна екзема. Огляд 2022 року підсумовує: попри десятиліття досліджень, жоден конкретний чинник так і не зміг надійно пояснити захисний ефект великої родини й життя на фермі.

Де чистота справді важлива

З 1997 року IFH розвиває підхід «цільової гігієни» (targeted hygiene): дотримуватися гігієни в ті моменти й у тих місцях, де це розриває ланцюжок інфекції, не позбавляючи людину контакту з корисними мікробами. Головні джерела інфекції вдома — люди, заражені продукти й домашні тварини, а не місця, які виглядають «брудними».

IFH виділяє дев’ять ключових моментів:

• робота з продуктами;
• їжа руками;
• відвідування туалету й зміна підгузка;
• кашель, чхання, сякання;
• доторки до поверхонь, яких часто торкаються інші люди;
• поводження з брудним одягом і білизною та їхнє прання;
• догляд за домашніми тваринами;
• поводження зі сміттям;
• догляд за хворим членом родини.

Найбільший ризик пов’язаний із руками, поверхнями, яких торкаються руками, поверхнями, що контактують із їжею, та інвентарем для прибирання.

Кухня й сире м’ясо. Центр громадського здоров’я МОЗ України радить мити руки до, під час і після приготування їжі, використовувати окремі дошки й посуд для сирого м’яса, птиці й морепродуктів та зберігати їх у холодильнику окремо від інших продуктів. Сире м’ясо й птицю не потрібно мити: бризки розносять бактерії по раковині й робочій поверхні. Стільниці, прилади й дошки миють теплою мильною водою до й після приготування їжі, особливо після сирого м’яса.

Ганчірки й губки. Кухонні ганчірки, губки й щітки для посуду IFH відносить до предметів найвищого ризику. У вологих брудних ганчірках розмножуються бактерії, тому їх потрібно регулярно прати на гарячому режимі й просушувати перед повторним використанням.

Туалет. Це місце відносно низького ризику, адже він влаштований для безпечного видалення збудників, але при норовірусі або діареї бризки можуть забруднити навколишні поверхні.

Хворий у домі. За CDC, зазвичай достатньо регулярного прибирання, а дезінфекція потрібна, коли хтось захворів або в члена родини ослаблений імунітет.

Де достатньо звичайного прибирання. Підлоги, стіни й меблі — поверхні низького ризику, і регулярне прибирання «для вигляду» мало впливає на контакт із мікробами; виняток — коли підлогою повзає малюк або родина їсть, сидячи на підлозі: тоді підлогу варто помити безпосередньо перед цим. Люди схильні переоцінювати ризик, пов’язаний із підлогами: 62% опитаних завжди або часто обробляють підлоги на кухні й у ванній дезінфекційним засобом.

Антибактеріальні засоби й дезінфекція

У 2016 році FDA заборонило 19 активних речовин, зокрема триклозан і триклокарбан, у безрецептурних антисептичних засобах для миття рук і тіла. За даними агентства, немає достатніх доказів, що антибактеріальне мило захищає від хвороб краще за звичайне, а виробники не довели безпечність таких засобів при щоденному тривалому застосуванні. Ця заборона не поширюється на антисептики для рук.

Отруєння. У січні–березні 2020 року токсикологічні центри США отримали 45 550 звернень через чистильні й дезінфекційні засоби, і на дітей до 5 років у різні роки припадало 39,9–47,3% таких звернень. У тому самому звіті описано випадок: дівчинку дошкільного віку знайшли непритомною поруч із відкритою великою пляшкою спиртового антисептика, і її госпіталізували до дитячої реанімації.

Не можна змішувати. Хлоровмісний відбілювач не можна змішувати з жодними іншими засобами, оскільки пари, що утворюються, небезпечно вдихати, а працювати з ним у приміщенні потрібно при хорошому провітрюванні. Суміш хлору з аміаком утворює отруйний газ. AAP радить зберігати засоби в оригінальному пакуванні поза досяжністю дітей і не розпилювати їх поруч із дітьми.

Спиртові антисептики для рук. Навіть ковток антисептика може спричинити в дитини алкогольне отруєння, а малюків приваблюють запах і яскраві флакони. AAP радить наглядати за дітьми до 5 років, коли вони користуються антисептиком, і називає ознаки отруєння: порушення рівноваги, сонливість, низький цукор крові, судоми, кома. Метанол, який знаходили в деяких антисептиках, токсичний при ковтанні й частому нанесенні на шкіру, аж до сліпоти й пошкодження нервів. Антисептик має містити не менше 60% спирту й підходить, коли немає води й мила, але може не спрацювати на брудних або жирних руках.

Пляшечки, соски й іграшки

Тут рекомендації різних організацій помітно розходяться.

• NHS (Велика Британія): стерилізувати пляшечки, соски й усе обладнання для годування до віку щонайменше 12 місяців, щоб захистити від інфекцій, особливо від діареї й блювання; посудомийна машина миє, але не стерилізує.
• CDC (США): щоденна санітарна обробка особливо важлива для дітей молодших за 2 місяці, недоношених і дітей з ослабленим імунітетом; для старших здорових дітей вона може бути не потрібна при ретельному митті після кожного використання, а посудомийна машина з гарячою водою й сушінням замінює окрему обробку.
• AAP (США): в одному з матеріалів для батьків прямо сказано, що стерилізувати пляшечки й соски не обов’язково, достатньо мила й води або посудомийної машини. В іншій статті AAP йдеться про те, що кип’ятити пляшечки не потрібно, але деякі експерти рекомендують кип’ятити соски 5 хвилин.

Пустушки. AAP радить прокип’ятити пустушку або вимити її в посудомийній машині перед першим використанням і часто повторювати це до 6 місяців, а потім достатньо мила й води. Австралійський ресурс теж радить стерилізувати пустушки до 6 місяців. Канадське педіатричне товариство називає кип’ятіння лише перед першим використанням, а далі — гарячу мильну воду після кожного використання.

Чи облизувати соску? Тут дані досліджень і рекомендації розходяться. У шведському дослідженні 184 немовлят діти, чиї батьки «чистили» соску своїм ротом, до 18 місяців рідше хворіли на екзему й астму (за сенсибілізацією відмінність була незначущою), а захист від екземи зберігався до 36 місяців. В австралійській когорті пустушки, які обробляли антисептиками, пов’язали з харчовою алергією до року, а кип’ятіння на ризик не впливало. Огляд 2022 року зазначає, що таких досліджень з об’єктивною діагностикою алергії поки мало. Водночас AAP радить не брати соску до рота перед тим, як дати її дитині, оскільки бактерії, що спричиняють карієс, легко передаються з рота в рот. Канадські педіатри теж попереджають, що так можна передати дитині мікроби.

Правило «5 секунд». Це правило не працює: їжа може забруднитися мікробами практично миттєво, а вологі продукти збирають їх легше. В експерименті мікробіолога з Queen Mary University of London піцу, яблуко й тост кидали на поверхні, заражені кишковою паличкою: забрудненими виявилися всі зразки, а час контакту мало впливав на результат. AAP радить тримати запасні пустушки, оскільки вони постійно падають на підлогу або вулицю.

Іграшки. Іграшки з непористих матеріалів можна обробляти кип’ятінням, парою або слабким розчином відбілювача, а м’які іграшки перуть із мийним засобом.

Вулиця, тварини й алергія

У дітей, які виросли на фермах, атопічні захворювання стабільно трапляються рідше, ніж у сільських дітей не з ферм, а в одному метааналізі поширеність астми була приблизно на 25% нижчою. У дослідженні GABRIELA ферма й брати-сестри захищали незалежно: сінна гарячка траплялася у 2% дітей із ферми, які мали більше двох братів або сестер, і у 12% дітей без ферми й без братів та сестер.

Ефект братів і сестер підтверджений об’єктивними тестами, але його механізм досі неясний. Діти зі старшими братами й сестрами та діти, які рано пішли в дитячий садок, рідше мають харчову алергію.

Дані про домашніх тварин суперечливі: об’єднаний аналіз 11 європейських когорт не знайшов зв’язку між пухнастими або пернатими улюбленцями й алергією, а в систематичному огляді більшість досліджень показала зниження ризику, причому собаки виглядали «захиснішими», ніж коти. Догляд за тваринами при цьому залишається одним із ключових моментів гігієни.

Для корисного контакту з мікробами RSPH радить більше часу проводити надворі й спілкуватися з родиною, друзями та тваринами. Водночас IFH підкреслює: гігієна — це розрив ланцюжка інфекції в ключові моменти, а не дім, який виглядає чистим, і заклики «послабити гігієну» експерти не підтримують.

Часті запитання батьків