Шульга: чи варто перевчати й як допомогти з письмом

Коли визначається провідна рука

Скільки шульг. Приблизно 90% людей — правші й близько 10% — шульги; ще близько 1% не мають чіткої переваги. У різних країнах частка шульг коливається приблизно від 2 до 14%, і вважається, що це переважно відображає примушування до правої руки в деяких культурах.

Спадковість. У дітей батьків-шульг шанс теж бути шульгою вищий, але «гена ліворукості» немає: прості моделі з однією парою генів дослідження не підтвердили, а на провідну руку впливає багато генів. Оцінки внеску генів розходяться: за дослідженнями близнюків — близько 25%, за популяційними дослідженнями поширених генетичних варіантів — лише 1–6%. Вага при народженні, стать, двійня та інші чинники раннього періоду впливають зовсім трохи й не дозволяють передбачити, якою рукою користуватиметься конкретна дитина.

Вік. Тут джерела помітно відрізняються:

• AAP: до двох років у малюка може бути помітна схильність до правої або лівої руки, але багато дітей не показують переваги ще кілька років;
• Королівська дитяча лікарня Мельбурна (RCH): перевага зазвичай починає формуватися у 2–4 роки, у цей час діти часто змінюють руки, а стійкою вона стає до 4–6 років;
• служба NHS Бедфордширу й Лутона: до 6 років діти вже віддають перевагу певній руці.

Обидві руки. Деякі діти однаково добре володіють обома руками й можуть так і не обрати одну. Квапити цей процес AAP не радить. Ерготерапевти RCH додають: коли провідна рука вже зрозуміла, заохочуйте нею користуватися й просіть закінчувати заняття тією рукою, якою дитина почала; якщо рука втомилася — зробіть перерву.

Чому перевчати не потрібно

Так робили раніше. Історично дітей, які не були правшами, часто змушували писати й їсти правою рукою. У Німеччині шульг примушували вчитися писати правою рукою, хоча в останні десятиліття від цього відмовилися. У британській когорті UK Biobank частка шульг майже рівномірно зростала серед народжених аж до 1970 року — автори пов'язують це з тим, що перевчати стали рідше.

Що кажуть фахівці зараз. Якщо дитина обрала для письма ліву руку, змінювати її не потрібно. Не обирайте руку за дитину й не змушуйте користуватися однією з них — краще спостерігайте, якою рукою вона частіше й вправніше малює, їсть, чистить зуби та грається. Розкладайте іграшки й матеріали перед дитиною по центру, щоб вона сама обирала руку, а не брала тією, що ближче. AAP теж пише, що тиснути на малюка, щоб він користувався однією рукою, немає причин.

Що відомо про наслідки. Дослідження дорослих, яких у дитинстві перевчили, показують:

• писати правою рукою вони навчилися так само добре, як правші, але більшість продовжували користуватися лівою рукою для інших справ;
• спроби перевчання зазвичай не давали стійкої переваги правої руки;
• відмінності в роботі мозку при письмі зберігалися навіть через десятиліття письма правою рукою;
• частина рухових зон мозку перебудовується, але «вищі» зони, які планують рухи, зберігають риси шульги, і перевчанням їх не змінити.

Інакше кажучи, перевчання змінює руку, якою дитина пише, але не робить її правшею.

Як допомогти шульзі з письмом і малюванням

Чому шульзі важче. Ліва рука, рухаючись по рядку, закриває написане, тому дитині погано видно свою роботу, а текст розмазується. До того ж правша при письмі зліва направо штовхає олівець, а шульга тягне його за собою.

Аркуш. Кладіть аркуш лівіше середини тіла й повертайте вправо приблизно на 45°, щоб лівий край був паралельний руці, яка пише, — тобто лівий верхній кут опиняється вище правого. Допомагає й похила поверхня — папка або підставка на столі. Зразок для списування кладіть над роботою, а не зліва від неї. Вільною рукою дитина притримує аркуш і починає писати з лівого краю; щоб не плутатися, лівий край можна позначити кольоровою зірочкою або наліпкою.

Хват. Шульзі зручніше тримати олівець вище, ніж правші, — так залишається більше місця, щоб бачити написане. Відстань до кінчика називають по-різному: близько 1,5 дюйма, тобто майже 4 см, або 2,5–3,5 см. Сам хват виправляють, лише якщо він справді заважає почерку.

Положення кисті («гачок»). Тут в ерготерапевтів різні акценти. В одній пам'ятці NHS сказано, що більшість шульг пишуть «гачком» — кисть над рядком, а частина — дзеркально правшам, кистю під рядком; якщо тильний бік кисті продовжує лінію передпліччя, аркуш менше брудниться. В іншій — радять тримати кисть нижче рядка або лівіше нього, бо рядок під рукою закриває огляд.

Місце за партою й світло. Шульзі краще сидіти з лівого краю столу, щоб не штовхатися ліктями із сусідом-правшею. Настільну лампу для правші ставлять зліва, а для шульги — справа; те саме радить МОЗ.

Показуйте лівою. Якщо сидите поруч і показуєте, як писати, робіть це лівою рукою. Будьте поблажливі до незграбності й помарок та хваліть за старання. Деякі великі літери шульги можуть писати по-своєму, а перекладину літери «т» їм простіше вести справа наліво; природний нахил літер уліво — теж норма, його підтримують вправами з колами проти годинникової стрілки. Якщо шульзі важко дається з'єднане письмо, йому можна дозволити повернутися до друкованих літер.

Малювання — підготовка до письма. Малювати діти зазвичай починають близько 2 років; товсті крейдочки й шматочки крейди допомагають опанувати хват кінчиками пальців. Корисні розмальовки — спочатку прості, потім із деталями, — а також малювання на вертикальній поверхні: дошці, мольберті, аркуші на стіні. Робота на вертикалі допомагає шульзі опанувати рухи літер.

Зручні речі для шульги

• Ножиці для шульг. Леза звичайних ножиць лівою рукою гірше видно й важче ними керувати, а ножиці для шульг полегшують вирізання; фігури шульзі зручніше вирізати за годинниковою стрілкою.
• Лінійка для шульг. Шкала на ній іде справа наліво — у тому напрямку, у якому шульга проводить лінію.
• Насадки на олівець. У пам'ятці для шульг їх згадують разом із лінійками й ножицями; що саме підійде дитині, підкаже ерготерапевт.
• Прописи. Зручніше, коли зразки літер повторюються через проміжки по всьому рядку — так рука їх не закриває.

Коли рання «ліворукість» — привід до лікаря

До року. У немовляти виражена перевага однієї руки — не ознака майбутнього шульги, а привід придивитися. Рекомендації RCH відносять провідну руку до 12 місяців (у недоношених — за скоригованим віком) до ознак можливого рухового порушення, при яких дитину направляють на огляд. CDC серед можливих ознак дитячого церебрального паралічу (ДЦП) називає ситуацію, коли малюк старше 6 місяців тягнеться лише однією рукою, а іншу тримає стиснутою в кулак, та асиметричне повзання після 10 місяців. Батьки можуть помітити, що малюк ніби «не помічає» одну руку. При цьому частина таких ознак буває і в дітей без ДЦП.

Травма плечового сплетення. Це пошкодження нервів руки, яке може виникнути в пологах. Рука рухається не так, як інша, хват слабкий, рука може звисати або бути притиснутою до тіла. Більшість малюків повністю відновлюються, зазвичай за перші 1–3 місяці, але в частини дітей — до чверті — проблеми з рукою залишаються; що раніше розпочате лікування, то більше шансів на повне відновлення.

Дошкільнята й школярі. Якщо дитина майже все робить однією рукою, ерготерапевти RCH радять давати ігри для двох рук — нанизувати намистини, кататися на каталці — і пам'ятати, що на роботу рук можуть впливати хвороби. Приводом поговорити з учителем або лікарем Raising Children називає зміну руки при малюванні й письмі в першому класі, а також слабкий або незвичний хват олівця; лікар може направити до аудіолога, ерготерапевта або оптометриста. Якщо після 6 років письмо не розвивається як очікується, школа або медик можуть направити до ерготерапевта.

За будь-яких сумнівів у розвитку дитини обговоріть їх із педіатром; направлення або діагноз для звернення по ранню допомогу не обов'язкові.

Часті запитання батьків