Дитина впала з ліжка або сповивального столика: що робити

Чому малюки падають і чим це небезпечно

Немовля дуже швидко вчиться перевертатися, а отже, може скотитися з ліжка або сповивального столика. Шезлонг чи автокрісло, залишені на столі, можуть упасти з краю, тому що дитина в них совається. У дослідженні ALSPAC 53% падінь у немовлят були з ліжка або дивана, 12% — із рук дорослого чи під час перенесення.

Добра новина в тому, що більшість таких падінь закінчуються переляком. У тому самому дослідженні видимі ушкодження були лише у 14% випадків, більше половини з них становили синці. Струс або перелом були менш ніж в 1% падінь. Королівська дитяча лікарня Мельбурна теж пише, що більшість травм голови легкі й закінчуються синцем або ґулею.

Але «рідко» не означає «ніколи». В огляді про випадкові травми голови у маленьких дітей зазначено, що падіння з невеликої висоти приблизно в 1–3% випадків призводять до перелому черепа. Зазвичай це прості лінійні переломи без крововиливу, а епідуральний крововилив виникає менш ніж при 1% таких переломів. Автор наводить і випадок загибелі немовляти після падіння з дорослого ліжка. При цьому він підкреслює, що ізольований епідуральний крововилив за швидкої діагностики та лікування майже ніколи не закінчується смертю. Тому важливо вчасно помітити тривожні ознаки.

До дітей до року підхід суворіший. Британська служба охорони здоров’я радить відразу викликати швидку, якщо у дитини молодше 1 року після удару є синець, набряк або велика рана на голові. Канадське педіатричне товариство рекомендує бути особливо обережними з дітьми молодше 2 років. Британський стандарт NICE окремо виділяє дратівливість і зміну поведінки, «особливо у немовлят і дітей до 5 років».

Що робити відразу після падіння

Подивіться на дитину, перш ніж брати її на руки. Якщо ви підозрюєте травму шиї, хребта або таза, не переміщуйте дитину й викличте швидку. В Україні це номер 103.

Якщо дитина знепритомніла, викликайте швидку. Навіть якщо вона швидко прийшла до тями, NICE рекомендує направляти у відділення невідкладної допомоги всіх, хто втрачав свідомість після травми. Українська настанова МОЗ вважає навіть коротку втрату свідомості приводом направити дитину до лікарні.

Оцініть плач. Американська академія педіатрії (AAP) пише, що плач від болю або переляку зазвичай триває не довше 10 хвилин. Але ця стаття AAP розрахована на дітей старше 2 років. Для немовлят AAP називає терміновою ознакою плач, який не припиняється й не піддається заспокоєнню.

Прикладіть холод до ґулі. NHS радить прикладати лід або пакет замороженого горошку, загорнуті в рушник, часто, але ненадовго. AAP для дітей старшого віку говорить про холодний компрес на 20 хвилин.

Перевірте ручки й ніжки. Якщо є біль і набряк, кістка може бути зламана. Якщо дитина не рухає рукою або ногою, її потрібно показати лікарю у приймальному відділенні. Якщо її не можна зрушити без болю, викликайте швидку.

Зв’яжіться з лікарем. AAP радить телефонувати лікарю при будь-якому ударі сильнішому за легкий. У Великій Британії при будь-якій травмі голови у дитини до 5 років радять телефонувати на консультаційну лінію. Лікар зазвичай докладно розпитує, коли і як усе сталося. Тому запам’ятайте висоту, поверхню, на яку впала дитина, та час падіння.

Коли терміново до лікаря

Викликайте швидку або відразу їдьте до лікарні, якщо дитина:

• знепритомніла й не приходить до тями, не може прокинутися або тримати очі відкритими;
• надто сонна або її важко розбудити;
• перенесла судоми;
• із носа або вух тече прозора рідина, з вух іде кров або з’явився синець за вухами;
• з’явився синець під оком, хоча удару по оку не було, або на голові є вм’ятина;
• з’явилася слабкість або оніміння у будь-якій частині тіла;
• зіниці стали різного розміру;
• змінилася поведінка: стала дратівливою, розсіяною, втратила інтерес до навколишнього;
• невтішно плаче, відмовляється від грудей або їжі, у неї повторне блювання;
• молодша 1 року й на голові є синець, набряк або велика рана.

Тім’ячко. У рекомендаціях NICE напружене тім’ячко входить до ознак, за яких дитині відразу роблять комп’ютерну томографію.

Де розташована ґуля. У канадській настанові гематома в потиличній, тім’яній або скроневій ділянці (тобто ззаду чи збоку) зазначена як тривожна ознака. У дітей до року тривожним вважається і синець, набряк або рана більше 5 см. Дослідження PECARN теж відносить дітей молодше 2 років до групи дуже низького ризику лише за відсутності гематоми. Виняток становить гематома на лобі.

Висота падіння. Тут джерела розходяться:

• NHS радить викликати швидку при падінні з висоти більше 1 метра або більше 5 сходинок. Мельбурнська лікарня теж називає поріг в 1 метр.
• У PECARN для дітей молодше 2 років небезпечним вважається падіння з висоти більше 0,9 м (3 фути), для дітей від 2 років — більше 1,5 м (5 футів). Канадці використовують поріг більше 91 см або вдвічі більше зросту дитини.
• У розділі NICE про те, кому з дітей робити томографію, небезпечним механізмом названо падіння з висоти більше 3 м. Поріг «більше 1 м або 5 сходинок» у NICE наведено лише в загальному глосарії.

Ці пороги передусім потрібні лікарям, щоб вирішувати, чи потрібне обстеження. Якщо не впевнені, зателефонуйте лікарю.

Блювання. І тут рекомендації різні. За NICE, консультаційні служби мають направляти до лікарні при будь-якому блюванні після травми. Мельбурнська лікарня радить їхати до лікарні, якщо блювання було більше одного разу. AAP називає порогом блювання більше 2–3 разів. Українська настанова говорить про «повторне» блювання й не називає числа. У немовлят AAP відносить повторне блювання до термінових ознак.

Українська настанова МОЗ (адаптація фінської настанови, останнє оновлення 2016 року) радить направляти дитину до лікарні, якщо симптоми зберігаються або наростають, а також при судомах і будь-якій втраті свідомості. У тому самому розділі сказано, що діти молодше 2 років, як правило, спостерігаються в лікарні. Британські й американські матеріали для батьків не радять госпіталізувати кожного малюка. Вони перелічують конкретні ознаки, за яких потрібна допомога.

Спостереження вдома у першу добу

Скільки спостерігати. NHS і NICE радять, щоб дорослий залишався з дитиною щонайменше перші 24 години. AAP додає, що кілька днів за дитиною потрібно уважно стежити, тому що ознаки серйозної травми можуть проявитися пізніше. Мельбурнська лікарня називає строк 24–48 годин. У немовлят симптоми можуть з’явитися як відразу, так і в наступні дні.

Чи можна спати та чи треба будити. Мельбурнська лікарня пише, що при легкій травмі дитині можна спати у звичайному режимі й будити її вночі не потрібно, якщо лікар не сказав інакше. AAP у матеріалі про немовлят теж вважає, що будити не потрібно, і зазначає, що сон допомагає мозку відновитися. Канадські педіатри називають планові нічні пробудження непотрібними. Однак в іншій статті AAP сказано, що лікар може порадити перевіряти дитину кожні 2–3 години. Під час перевірки дивляться, чи нормально вона рухається, чи прокидається настільки, щоб упізнати вас, і чи реагує на вас. Якщо лікар дав вам конкретні вказівки, дотримуйтеся їх. Звичайний сон після стресу — це нормально. А от коли дитину важко розбудити, це тривожна ознака.

Що нормально. Малюк може вередувати, його сон і апетит можуть змінитися. Дитина може бути трохи втомленою й більше спати, постільний режим при цьому не потрібен. Кілька днів краще уникати активних рухливих ігор.

Коли повертатися до лікаря. AAP перелічує такі ознаки: блювання більше 2–3 разів, плач, який не припиняється, погіршення стану, наростання сонливості або труднощі з пробудженням, судоми, незвичайні рухи. Українська настанова називає повторне блювання, кровотечу з носа або вух, судоми й зниження свідомості. Якщо симптоми тривають більше 2 тижнів, NHS радить звернутися до лікаря. У маленьких дітей повне відновлення після струсу може тривати кілька тижнів. Якщо період спостереження минув спокійно, довгострокових наслідків бути не повинно.

Як запобігти падінням

• Ані на секунду. Не залишайте малюка самого на ліжку, дивані або сповивальному столику навіть на секунду. Не залишайте його без нагляду на будь-якій підвищеній поверхні.
• Сповивайте на підлозі. Підгузок безпечніше змінювати на килимку на підлозі. Якщо користуєтеся столиком без страхувального ременя, завжди тримайте одну руку на дитині. AAP радить тримати руку на дитині на будь-яких меблях, зокрема на сповивальному столику.
• Шезлонг та автокрісло — лише на підлозі. Не ставте їх на стіл або кухонну стільницю. Не носіть дитину по дому в шезлонгу.
• Ліжечко. Приберіть із ліжечка іграшки й бортики, по яких малюк може вибратися. Коли переходите на ліжко, покладіть поруч на підлогу матрац.
• Ремені. У стільчику для годування та візочку щоразу пристібайте п’ятиточковий ремінь.
• Сходи. Ставте ворітця зверху й знизу сходів, доки дитині не виповниться хоча б 2 роки. Нагорі сходів RoSPA радить кріпити ворітця до стіни.
• Вікна. Відсуньте меблі від вікон. Установіть замки або обмежувачі. NHS радить, щоб вікно відчинялося менше ніж на 6,5 см, а австралійська лікарня допускає менше 100 мм. Не залишайте вікно розчахнутим у кімнаті, де перебуває дитина.
• Ходунки. Мельбурнська лікарня радить не користуватися ходунками взагалі. AAP закликає заборонити їх виробництво та продаж. Дитина в ходунках може скотитися зі сходів, що часто призводить до переломів і тяжких травм голови, а за 1 секунду вона проїжджає більше 3 футів (близько 90 см).

Часті запитання батьків