Кишкова інфекція у дитини

Що таке кишкова інфекція і чим небезпечне зневоднення

Гострий гастроентерит, який у побуті називають кишковою інфекцією, — це запалення шлунка й кишківника, спричинене інфекцією. Найчастіше причина — вірус, рідше бактерії. Зазвичай починається з блювання, потім приєднуються рідкі випорожнення, іноді температура й біль у животі.

Серед вірусів у маленьких дітей часто трапляється ротавірус. Він спричиняє сильну водянисту діарею, блювання, гарячку та біль у животі, які тривають від 3 до 8 днів. Ще один поширений збудник — норовірус: симптоми починаються через 12–48 годин після зараження, більшість людей одужує за 1–3 дні.

Скільки це триває загалом? За британськими рекомендаціями, у дітей до 5 років діарея зазвичай триває 5–7 днів і майже в усіх минає за 2 тижні. Блювання зазвичай триває 1–2 дні й припиняється протягом 3 днів. Австралійська дитяча лікарня зазначає, що діарея може тривати до 10 днів.

Головна небезпека — не лише сама інфекція, а втрата води й солей із блювотою та випорожненнями. Малюки зневоднюються швидше за дорослих: втрачають відносно більше рідини через шкіру, не можуть самі попити й сказати, що хочуть пити.

Ризик зневоднення підвищений у дітей до року, особливо до 6 місяців, у малюків із низькою масою при народженні, а також якщо за добу було понад 5 епізодів рідких випорожнень або понад 2 епізоди блювання. Ризик зростає, якщо дитина недостатньо п’є або її перестали годувати грудьми.

Ознаки зневоднення

Перші ознаки легко пропустити. Найпростіший орієнтир для батьків — сеча: у малюків стає менше мокрих підгузків. Таблиця нижче — орієнтовні ознаки, а не спосіб самостійно визначити ступінь зневоднення.

У немовлят додатково звертайте увагу на запале тім’ячко, плач із малою кількістю сліз або без них, сонливість чи дратівливість. Мало сліз, незвичну сонливість, вередливість і сухість у роті називає й CDC.

Для старших дітей орієнтиром може бути запаморочення при вставанні. Американська академія педіатрії наводить для немовлят орієнтир: менше ніж 6 мокрих підгузків на добу. Оцінюйте також зміну порівняно зі звичним сечовипусканням, вік і загальний стан.

Британські рекомендації для лікарів зазначають: якщо є сумніви щодо ступеня зневоднення, безпечніше розцінювати ситуацію як тяжчу.

Як правильно відпоювати

Рідина — найважливіше в лікуванні. Давайте пити потроху й часто, навіть якщо дитину блює; після епізоду блювання знову пробуйте невеликі порції, коли вона може пити. Якщо рідина не утримується, потрібна медична оцінка.

Найкращий засіб для відновлення води й солей — аптечний розчин для оральної регідратації, ОРС. Який вибрати, підкаже педіатр або фармацевт. Готові аптечні засоби кращі за домашні; порошок розводьте точно за інструкцією, не змінюючи кількість води.

ВООЗ і ЮНІСЕФ рекомендують розчини зі зниженим умістом солі та глюкози — ОРС зі зниженою осмолярністю. В огляді Cochrane вони рідше потребували незапланованого переходу на внутрішньовенну рідину, зменшували об’єм випорожнень і блювання порівняно зі старим стандартним розчином. Європейські рекомендації також радять починати таке відпоювання якнайраніше.

Як давати на практиці. Для початку можна пропонувати близько 5 мл зі шприца без голки або ложки кожні кілька хвилин, поступово збільшуючи об’єм за переносимістю. RCH наводить для 6–12 місяців приклад 5 мл кожні 5 хвилин, а від року й маси понад 10 кг — маленькі ковтки до 100 мл на годину протягом 4 годин. Це приклади малих порцій, а не універсальна повна схема лікування зневоднення. Потрібний загальний об’єм залежить від маси, втрат і стану; його визначає лікар. Не вливайте рідину силоміць дитині зі зниженою свідомістю.

Якщо дитині з групи ризику вже стало краще, британські рекомендації пропонують близько 5 мл ОРС на кілограм маси після кожного рясного рідкого випорожнення. Схему для вже зневодненої дитини підбирає лікар.

Грудне вигодовування продовжуйте, прикладайте частіше. Якщо малюка блює, пропонуйте груди або пляшечку меншими порціями, але частіше. Суміш розводьте як завжди, не робіть її «слабшою».

Чим не варто замінювати ОРС:

• соки й газовані напої можуть посилити діарею;
• лимонади, імбирний ель та спортивні напої містять багато цукру й можуть погіршити втрати рідини;
• бульйони, кип’ячене молоко, міцний чай і лише вода у великих кількостях не забезпечують правильного балансу солей та глюкози для регідратації.

Тут джерела дещо розходяться. NICE радить уникати фруктових соків, доки не минула діарея. Австралійські та американські педіатри в окремих ситуаціях допускають яблучний сік, розведений водою навпіл, для старшої дитини з легкими симптомами, яка відмовляється від ОРС. Це не заміна ОРС при вираженому зневодненні й не рекомендація для немовлят. Обговоріть тактику з педіатром.

Годування та ліки під час хвороби

Голодувати не потрібно. Спеціальна дієта зазвичай не потрібна: орієнтуйтеся на апетит. Якщо дитина тимчасово відмовляється від їжі, але п’є, це може бути прийнятно під наглядом за станом. Кишківник відновлюється краще, коли дитина повертається до харчування.

Після відновлення рідини повертайте звичайне молоко та звичну їжу. Європейські рекомендації також підтримують звичайне харчування, включно з молоком. Сувора «рисово-бананова» дієта не вважається корисною; до звичного раціону варто повернутися якомога раніше, за можливості протягом доби.

Іноді після інфекції виникає тимчасова непереносимість лактози. Якщо після молочних продуктів симптоми повертаються, обговоріть із педіатром тимчасову зміну раціону, іноді приблизно на три тижні. Не припиняйте грудне вигодовування й не змінюйте суміш самостійно.

Тепер про ліки. Будь-які препарати — лише за призначенням педіатра.

• Засоби «від діареї», наприклад лоперамід, дітям самостійно не дають. NHS зазначає, що лоперамід не підходить дітям до 12 років, а NICE не рекомендує протидіарейні засоби малюкам до 5 років.
• Антибіотики зазвичай не потрібні: більшість дітей одужує без них, зокрема при багатьох бактеріальних інфекціях. На віруси, наприклад норовірус, вони не діють. Лікар призначає їх лише в окремих випадках.
• Ондансетрон — засіб проти блювання — може призначити лікар при сильній нудоті та блюванні. За оглядом Cochrane, у відділенні невідкладної допомоги він частіше зупиняв блювання й зменшував потребу у внутрішньовенній рідині. Але можливі побічні ефекти, зокрема посилення діареї та вплив на серцевий ритм; у Великій Британії це застосування поза зареєстрованими показаннями.
• Пробіотики — спірне питання. ESPGHAN у 2014 році допускав окремі штами для скорочення діареї. Але два великі дослідження 2018 року в США та Канаді не виявили користі; в одному було понад 900 дітей. Європейські експерти дають слабкі рекомендації для кількох штамів, а Американська гастроентерологічна асоціація виступає проти їх рутинного застосування. Лікарня Мельбурна вважає докази недостатніми.
• Цинк ВООЗ рекомендує разом з ОРС. Огляд Cochrane показав, що користь помітна переважно там, де поширені дефіцит цинку та недостатнє харчування; для дітей до 6 місяців користі не підтверджено. Чи потрібен він вашій дитині, вирішує педіатр.

Коли терміново до лікаря

Зверніться до лікаря без зволікання, якщо:

• дитині менше 6 місяців і в неї блювання або гарячка;
• вас непокоїть стан малюка до року або дитина перестала брати груди чи пляшечку;
• є ознаки зневоднення, особливо в дитини до 5 років;
• дитина не утримує рідину, її постійно блює;
• у випорожненнях є кров;
• блювота зелена чи жовто-зелена, з жовчю;
• сильний або постійний біль у животі, живіт здутий;
• температура 38 °C і вище до 3 місяців або 39 °C і вище у старшої дитини на тлі кишкових симптомів;
• діарея триває понад 7 днів або блювання понад 2 дні;
• блювання без діареї не припиняється.

Викликайте екстрену допомогу — в Україні 103, — якщо дитина дуже млява, її важко розбудити або вона непритомна. Так само негайно звертайтеся при синюшній, сірій, блідій чи плямистій холодній шкірі, утрудненому або частому диханні, сплутаності свідомості. Екстрена допомога потрібна й при блюванні кров’ю або «кавовою гущею», скутості шиї, раптовому сильному болю в животі.

Профілактика

Мийте руки з милом і теплою водою, особливо після туалету, зміни підгузка та перед приготуванням їжі. CDC радить мити руки щонайменше 20 секунд.

Спиртові антисептики гірше діють на норовірус і не замінюють миття рук.

Не діліться з хворим рушниками, посудом і столовими приборами. Забруднені речі та постіль періть окремо на гарячому режимі, щодня очищуйте сидіння унітаза, ручки й крани. Прибирати блювоту та випорожнення краще в рукавичках.

Дитина може повернутися до садочка чи школи, коли минуло щонайменше 48 годин після останнього епізоду блювання або діареї. Щодо басейну джерела різняться: NHS називає щонайменше 48 годин, а NICE та лікарня Мельбурна — 2 тижні. Враховуйте місцеві правила й пораду лікаря.

Ротавірусна вакцина — найкращий захист від тяжкої ротавірусної інфекції. Її дають немовляті через рот. У графіку CDC для США першу дозу вводять до 15 тижнів, а курс завершують до 8 місяців; близько 9 із 10 щеплених дітей захищені від тяжкої форми. Допустимий вік і кількість доз залежать від конкретної вакцини та місцевих правил — свій графік уточніть у педіатра.

Часті запитання батьків