Температура у дитини: коли збивати, а коли їхати до лікаря

Що вважати температурою і як її вимірювати

Підвищеною температурою у дітей вважають 38 °C і вище. Такий самий поріг називають Королівська дитяча лікарня Мельбурна й Американська академія педіатрії. Канадське педіатричне товариство наводить пороги залежно від місця вимірювання: наприклад, вище 37,5 °C у пахві та вище 37,9 °C у вусі або в прямій кишці.

Вимірюйте електронним (цифровим) термометром. Ртутний використовувати не потрібно, а якщо він є вдома, AAP радить його позбутися. Смужки на лоб і термометри-пустушки працюють гірше за цифровий термометр, а британські рекомендації прямо називають лобні хімічні термометри ненадійними.

Який спосіб обрати, джерела радять по-різному:

• NICE (Велика Британія). До 4 тижнів — електронний термометр у пахві. З 4 тижнів до 5 років — електронний або одноразовий хімічний термометр у пахві чи інфрачервоний вушний. У роті та в прямій кишці у дітей до 5 років рутинно не вимірювати.
• AAP (США). Найточніший спосіб — ректальний, особливо до 3 місяців. Вушний термометр — тільки з 6 місяців, тому що у немовлят надто вузький слуховий прохід. У роті — з 4 років. Пахва найменш точна, але підходить для первинної перевірки в будь-якому віці.
• CPS (Канада). До 5 років найточнішим теж вважають ректальний спосіб, альтернатива — пахва, а з 2 років і вухо.

Якщо вам зручніше вимірювати у пахві, це нормальний варіант за NICE. Термометр ставлять у верхню частину пахвової западини й притискають рукою дитини. Одразу після купання або якщо дитина була щільно закутана, цифра може бути завищеною: зачекайте кілька хвилин і переміряйте.

Якщо дитина здається гарячішою зазвичай на грудях або спині, це привід взяти термометр, а не ставити «діагноз» на дотик. Водночас якщо вам здається, що у дитини температура, лікарі мають поставитися до цього серйозно.

Навіщо організму температура і коли її знижувати

Температура — природна й здорова реакція організму на інфекцію. Коли організм виявляє інфекцію, мозок підвищує температуру, щоб допомогти з нею боротися. Зазвичай вона нормалізується за 1–4 дні.

Канадські педіатри пишуть прямо: сама по собі температура дитині не зашкодить. Висота температури не показує, наскільки серйозна хвороба: легка інфекція може дати високі цифри, а тяжка — перебігати взагалі без температури. Поведінка й зовнішній вигляд дитини зазвичай говорять більше, ніж термометр, тому лікарі дивляться на причину, а не на точну цифру.

Є важливий виняток — немовлята. Для дітей до 3 місяців і від 3 до 6 місяців цифра на термометрі має значення (докладніше в розділі про термінові випадки). Тільки для дітей старше 6 місяців NICE не радить судити про тяжкість хвороби за однією лише висотою температури.

Головний висновок: жарознижувальне потрібне для комфорту дитини, а не для гарної цифри. NICE не рекомендує давати жарознижувальні лише заради зниження температури. Українська доказова настанова МОЗ формулює так само: мета — полегшити стан, а не досягти нормальної температури.

Якщо дитина з температурою грається, п’є й спокійно спить, ліки не обов’язкові. Зниження температури не прискорює одужання. Якщо дитина після жарознижувального все ще виглядає хворою або їй стає гірше, зателефонуйте лікарю.

Найважливіше при температурі — пиття. Пропонуйте рідину часто й потроху, а немовлят продовжуйте годувати грудьми як зазвичай: для них найкраща рідина — грудне молоко. Апетит часто знижується, і змушувати їсти не потрібно, головне — щоб дитина пила.

Жарознижувальні: що можна дітям

Для дітей підходять дві діючі речовини — парацетамол та ібупрофен. Їх можна дати, якщо дитині погано або вона неспокійна. Продовжувати варто тільки поки дитина почувається некомфортно.

Парацетамол. За NHS його можна більшості дітей старше 2 місяців. У 2–3 місяці — тільки якщо дитина важить більше 4 кг і народилася після 37 тижнів вагітності. Не давайте одночасно інші засоби, у яких теж є парацетамол, наприклад деякі засоби від застуди та грипу: так легко перевищити дозу.

Ібупрофен. За NHS його можна більшості дітей старше 3 місяців, а у 3–6 місяців — за ваги більше 5 кг. Ібупрофен не дають при вітрянці та зневодненні, а при астмі — тільки якщо його рекомендував лікар.

Спочатку порадьтеся з лікарем, якщо у дитини хвороби нирок або печінки, пневмонія чи раніше була реакція на препарати цієї групи. Українська настанова вказує для ібупрофену обмеження за вагою — більше 6 кг.

Доза. Її визначають за віком, а іноді й за вагою дитини, і вона залежить від конкретної форми препарату. Орієнтуйтеся на інструкцію до свого препарату або на призначення лікаря, а якщо сумніваєтеся — запитайте педіатра чи фармацевта.

Чи можна чергувати або комбінувати. Тут джерела розходяться:

• NHS: не давати обидва препарати одночасно, а чергувати — тільки за порадою лікаря.
• NICE: не давати обидва одразу. Перейти на інший препарат можна, тільки якщо перший не допоміг і дитині знову погано ще до наступної дози.
• Українська настанова МОЗ допускає комбінацію або чергування при вираженому дискомфорті, щоб швидше знизити температуру.
• Кокрейнівський огляд 2013 року: обидві схеми знижують температуру трохи сильніше, ніж один препарат, але даних про те, чи стає дитині від цього комфортніше, недостатньо.

Практичний висновок: не робіть чергування звичкою, а якщо лікар його призначив, записуйте час кожного прийому.

Аспірин дітям до 16 років не можна, якщо його не призначив лікар. Він пов’язаний із синдромом Рея — дуже рідкісним, але небезпечним станом, який може розвинутися після вірусної інфекції, наприклад грипу або вітрянки, й уражає мозок і печінку. Це стосується й деяких інших засобів із саліцилатами, наприклад частини гелів для ясен і від виразок у роті.

Чого не робити

• Не обтирати й не роздягати. NHS радить не роздягати дитину й не обтирати її губкою. NICE не рекомендує обтирання теплою водою як спосіб лікування температури.
• Не використовувати спирт, лід і холодну воду. Спиртові ванни, пакети з льодом та обтирання AAP називає застарілими й здатними зашкодити. Холодна ванна або душ спричиняють дискомфорт і посилюють тремтіння.
• Не кутати. Дитину не варто ні перекутувати, ні залишати надто легко одягненою. Достатньо одного легкого шару одягу, а якщо дитину морозить, можна вкрити її ковдрою.
• Не давати аспірин і не давати жарознижувальні «про всяк випадок», щоб запобігти судомам (про це нижче).

Одну розбіжність варто назвати прямо. Український Центр громадського здоров’я допускає при високій температурі обтирання водою кімнатної температури й радить провітрювати кімнату. Британські рекомендації обтирання не радять узагалі.

Фебрильні судоми

Це судоми на тлі високої температури. Вони не те саме, що епілепсія. Трапляються приблизно у 3–4 дітей зі 100, найчастіше у 12–18 місяців.

Щодо вікових меж джерела трохи розходяться: AAP пише про період від 6 місяців до 5 років, NHS — від 6 місяців до 6 років. Зазвичай напад триває 2–3 хвилини, а довше 10 хвилин — рідко.

Виглядає це страшно: дитина напружується, сіпається, не реагує, може знепритомніти. Після нападу вона до години буває сонною або дратівливою. Але зазвичай такі судоми нешкідливі й не пошкоджують мозок.

Що робити під час нападу:

• засічіть час початку й кінця нападу;
• приберіть поруч тверді й гострі предмети, захистіть голову м’яким;
• поверніть голову набік, щоб слина або блювота могли витекти;
• нічого не кладіть у рот — язик дитина не проковтне;
• не утримуйте дитину силою й не намагайтеся охолодити її, роздягаючи або обтираючи холодною водою;
• після нападу покладіть дитину у відновне положення на бік.

Джерела: NHS, AAP.

Швидку викликайте, якщо судоми тривають довше 5 хвилин. NHS і RCH радять викликати швидку й при першому в житті нападі. Те саме стосується утрудненого дихання, судом тільки однієї половини тіла, сонливості довше години після нападу або повторного нападу протягом доби.

Жарознижувальні не запобігають фебрильним судомам, і давати їх із цією метою не потрібно.

Коли терміново до лікаря

Для немовлят вирішальне значення має вік:

Таблицю можна гортати горизонтально ↔

Не чекайте й викликайте швидку (в Україні 103 або 112), якщо на тлі температури у дитини є хоча б одна з цих ознак:

• висип, який не блідне, якщо притиснути до нього прозору склянку;
• напружена, «негнучка» шия або чутливість до світла;
• сонливість, дитину важко розбудити, вона не реагує як зазвичай;
• утруднене дихання: кректання, втягування шкіри під ребрами, дуже часте дихання;
• бліда, мармурова, сіра або синюшна шкіра, губи чи язик, незвично холодні руки й ноги;
• сильне збудження, безперервний плач, сплутаність свідомості;
• перші в житті судоми.

Джерело списку: NHS. Важливо, що у немовлят класичні ознаки менінгіту, зокрема ригідність шиї, часто відсутні.

Термінова консультація лікаря потрібна також при ознаках зневоднення: мало мокрих підгузків, запалі очі, плач без сліз, сухість у роті, у немовляти — запале тім’ячко. Якщо дитина не їсть або поводиться не так, як зазвичай, це теж привід звернутися до лікаря.

Про тривалість температури джерела говорять по-різному. NHS і NICE радять звернутися до лікаря, якщо температура тримається 5 днів і довше, а NICE окремо рекомендує в такому разі перевірити дитину на хворобу Кавасакі.

AAP радить телефонувати педіатру раніше: якщо температура тримається довше доби у дитини до 2 років або довше 3 днів у старшої дитини. Канадські педіатри називають термін 48–72 години, а RCH радить показатися лікарю, якщо через 2 дні поліпшення немає.

І останнє, але не менш важливе: довіряйте своєму занепокоєнню. NICE радить звертатися по допомогу, якщо дитині стало гірше або ви хвилюєтеся сильніше, ніж раніше. Ви знаєте свою дитину краще за всіх, і якщо вам тривожно, це вже достатня причина зателефонувати лікарю.

Часті запитання батьків