«Постійно хворіє в садочку»: норма чи час обстежуватися

Скільки інфекцій на рік — це норма

Американська академія педіатрії пише, що більшість дітей переносять близько 8–10 застуд за перші два роки життя. Діти в садочку або зі старшими братами й сестрами шкільного віку можуть хворіти ще частіше.

Канадське педіатричне товариство наводить помітно вищу цифру: до 8–10 застуд щороку до двох років. Різниця майже вдвічі, і це варто знати: єдиної «норми» немає, джерела рахують по-різному.

Королівська дитяча лікарня Мельбурна пише, що здорові діти в перші роки життя часто переносять до 12 вірусних інфекцій на рік. Ту саму цифру наводить британська схема для лікарів первинної ланки, і туди входять не тільки ГРВІ, а й кишкові інфекції та тонзиліт. У настанові тієї самої мельбурнської лікарні для лікарів сказано обережніше: 5–10 легких інфекцій на рік у малюків, часто більше при відвідуванні садочка.

Важливо й те, скільки триває кожна застуда. Зазвичай вона поступово минає за 7–10 днів, але може тягнутися до двох тижнів. У маленьких дітей симптоми тримаються довше, ніж у дорослих, і заразні вони теж довше.

Звідси відчуття, що дитина «хворіє без перерви». У пам’ятці однієї з британських лікарень пояснюють: якщо кожен новий вірус приходить саме тоді, коли дитина почала одужувати, лише 3–4 віруси можуть дати кашель майже на всю зиму. У дітей зі схильністю до астми кашель після кожної застуди може триматися 6–8 тижнів.

Чому в садочку діти хворіють частіше

Застуди легко передаються між дітьми, які тісно спілкуються. Малюки витирають ніс руками, труть очі, а потім беруть іграшки й торкаються інших дітей. Віруси передаються з краплями при кашлі й чханні, а також через слину, слиз, блювоту та випорожнення.

Друга причина: імунітет дитини тільки знайомиться з вірусами. AAP пише, що в перші роки життя діти хворіють багато, тому що їхній організм саме набуває захисту від інфекцій. У міру дорослішання й зміцнення імунітету діти мають хворіти рідше.

Є й дані про те, що найважчий період — перші місяці в садочку. У фінському дослідженні, де батьки вели щоденники, дні хвороби підскочили приблизно з 3,8 на місяць до садочка до 10,6 через два місяці після початку відвідування, а потім знижувалися протягом наступних 9 місяців. Обмеження: спостереження тривало тільки до двох років, дані зі слів батьків, один регіон Фінляндії.

Зима, садочок і старші брати чи сестри вдома — відомі чинники, за яких діти хворіють частіше.

Що реально допомагає хворіти рідше

Повністю запобігти звичайним вірусним інфекціям неможливо. Знизити ризик допомагають повноцінне харчування, щеплення, відсутність тютюнового диму, гігієна й менше контакту з хворими дітьми.

Щеплення за календарем. Вакцини не захищають від застуди, але допомагають запобігати ускладненням, наприклад інфекціям вуха й легень. Окремо варто пам’ятати про грип: AAP рекомендує щеплення від грипу всім дітям із 6 місяців, якщо немає медичних протипоказань. Грип у дітей може спричинити пневмонію, а діти легко його поширюють.

Миття рук. Це найважливіший спосіб зменшити поширення застуд. Підходить мило з водою або спиртовий антисептик, а кашляти й чхати краще в лікоть або в серветку, яку одразу викинути. Не варто ділити з хворим чашки, рушники й іграшки.

Не водити в садочок хворим. NHS вважає, що з легким нежитем, першінням у горлі або невеликим кашлем ходити можна, якщо дитина загалом здорова й у неї немає високої температури. При температурі дитину залишають удома, доки вона не мине, а після блювання або проносу — щонайменше 48 годин після останнього епізоду.

CDC для респіраторних вірусів називає конкретний термін: повертатися до звичного життя можна, коли протягом 24 годин симптоми загалом поліпшуються й немає температури без жарознижувальних. Ця рекомендація CDC загальна, окремо про дітей і садочки там не сказано.

Жодного тютюнового диму. Діти, які дихають пасивним димом, частіше хворіють на застуди й пневмонію та частіше мають отити.

Грудне вигодовування у немовлят. Воно знижує ризик інфекцій, зокрема кишкових, і пов’язане з меншою кількістю госпіталізацій.

Свіже повітря. У приміщенні вірусні частинки накопичуються сильніше, ніж надворі, тому CDC радить частіше відчиняти вікна й двері.

Що не доведено

Британська служба охорони здоров’я пише прямо: мало доказів, що вітамін C, ехінацея або часник запобігають застуді чи прискорюють одужання.

«Імуностимулятори» й бактеріальні лізати. Кокрейнівський огляд 2006 року об’єднав 35 досліджень із 4060 дітьми, які отримували рослинні, бактеріальні або синтетичні засоби. У дітей, схильних до частих інфекцій, було в середньому приблизно на 40% менше епізодів, але якість багатьох досліджень автори оцінили як загалом низьку, результати сильно відрізнялися, і не можна виключити, що невдалі роботи просто не опублікували. Досліджень на здорових дітях в огляді не було, й автори закликають до великих якісних випробувань, перш ніж робити тверді висновки.

Пробіотики. За Кокрейнівським оглядом 2022 року, пробіотики, можливо, трохи знижують частку людей хоча б з однією інфекцією верхніх дихальних шляхів, але впевненість у цьому низька. Для трьох і більше епізодів упевненість помірна, а вплив на пропуски садочка й школи дуже невизначений. В огляд увійшли і діти, і дорослі, й окремих результатів для дітей у короткому викладі немає.

Вітамін C. Регулярний прийом не знижував частоту застуд у звичайній популяції. У дітей застуди ставали трохи коротшими, але самій хворобі це не запобігає, а прийом уже після початку симптомів не дав стабільного ефекту.

Ехінацея. Дослідження профілактики не показали статистично значущого зниження захворюваності, а самі препарати дуже відрізняються за складом. Окремих даних щодо дітей в огляді немає.

Вітамін D. У дітей до 5 років добавки, можливо, трохи знижують частку дітей, яким знадобився візит до лікаря або в лікарню через інфекцію, але впевненість низька, а частоту таких візитів вони, імовірно, не зменшують. Вищі дози не кращі за звичайні. Коли вітамін D справді потрібен, ми розбирали в нашій статті про вітамін D.

Тривожні ознаки: коли варто обстежуватися

Більшість малюків із частими легкими інфекціями не мають імунодефіциту. Якщо дитина жодного разу не лежала в лікарні через інфекцію, значущий імунодефіцит дуже малоймовірний, а при хорошому рості й розвитку без тривожних ознак аналізи не потрібні.

Фонд Джеффрі Моделла склав «10 тривожних ознак» первинного імунодефіциту у дітей:

• 4 і більше нових отитів за рік;
• 2 і більше тяжких синуситів за рік;
• 2 і більше місяців на антибіотиках майже без ефекту;
• 2 і більше пневмоній за рік;
• немовля погано набирає вагу або погано росте;
• повторні глибокі абсцеси шкіри або внутрішніх органів;
• стійка молочниця в роті або грибкова інфекція шкіри;
• інфекції, які вдається вилікувати тільки внутрішньовенними антибіотиками;
• 2 і більше глибоких інфекцій, зокрема сепсис;
• імунодефіцит у родичів.

Мельбурнська дитяча лікарня додає для лікарів ще кілька ознак:

• тяжкі інфекції або інфекції незвичними збудниками;
• хронічний пронос;
• стійка молочниця після року;
• інвазивна пневмококова або менінгококова інфекція;
• повторні госпіталізації для внутрішньовенних антибіотиків;
• нез’ясована смерть брата або сестри, спорідненість між батьками.

Джерела розходяться в тому, скількох ознак достатньо. Фонд радить звернутися до імунолога при двох і більше ознаках, а мельбурнська лікарня направляє на консультацію вже при одній. Це орієнтири для лікаря, а не діагноз: рішення про обстеження приймає педіатр.

Часті «хвороби» не завжди виявляються інфекціями. У невеликому дослідженні 53 дітей із повторними респіраторними інфекціями у немовлят часто знаходили астму й рефлюкс, у дітей 3–6 років — стороннє тіло в бронхах, а імунодефіцит був лише у 7,5%. В іншому дослідженні часті інфекції були пов’язані з розміром аденоїдів і мигдаликів, але не з алергічним ринітом. Це окремі невеликі роботи, тому якщо «застуда» не минає тижнями, краще обговорити з лікарем, чи немає іншої причини.

Часті запитання батьків