У батьківських чатах часто радять «ганяти глистів» усій сім’ї раз або двічі на рік, а підозрювати їх за скреготінням зубами, колами під очима, слиною на подушці чи поганим апетитом. Розберемося за джерелами: яких гельмінтів діти справді підхоплюють, які ознаки описують лікарі, який аналіз має сенс і для яких умов придумали масову дегельмінтизацію.

Які гельмінти трапляються в дітей

Гострики — головні герої цієї теми. Американська академія педіатрії називає їх найчастішим видом червів у дітей і по суті нешкідливими. У Великій Британії це найпоширеніший тип глистів. За даними Центру громадського здоров’я, в Україні ентеробіоз (так називається зараження гостриками) становить 60–80% усіх випадків гельмінтозів, а офіційно за останні три роки реєстрували від 4500 до 8800 випадків щороку. Там само підкреслюють, що реальна кількість хворих може бути значно більшою. Гострики трапляються в усьому світі, найчастіше в дітей шкільного й дошкільного віку та в умовах скупченості. Канадське педіатричне товариство зазначає, що вони легко поширюються серед дітей у садочках.

Аскариди теж трапляються в Україні. У 2019 році на аскаридоз захворіли 31 373 людини, із них 21 633 — діти. Заражаються через овочі, ягоди та фрукти, забруднені яйцями аскарид, і через некип’ячену воду. При цьому у світі більшість випадків припадає на тропічні й субтропічні райони Азії, Африки на південь від Сахари та Америки.

Токсокари — черви, які живуть у собак, котів і лисиць; людина заражається, якщо до рота потрапляє ґрунт, пісок або фекалії з їхніми яйцями. Зараження відбувається від ґрунту чи піску, де яйця пролежали тижні або місяці, а від людини до людини токсокароз не передається. NHS називає цю інфекцію рідкісною.

Лямблій часто записують до «глистів», але це не черви: CDC описує Giardia duodenalis як найпростіше з групи джгутиконосців. Головний прояв — діарея, а діагноз ставлять за зразками калу.

Симптоми: що правда, а що міф

Перше, що варто запам’ятати: у більшості людей із гостриками симптомів немає взагалі. Австралійський ресурс для батьків формулює так само: більшість заражень гостриками не спричиняє жодних симптомів.

Якщо симптоми є, то типовий — свербіж навколо ануса. NHS описує сильний свербіж навколо ануса, особливо вночі, і дрібних білих червів у калі, схожих на шматочки нитки. Дитяча лікарня Мельбурна додає проблеми зі сном, бо черви виходять уночі, а також почервоніння та свербіж у ділянці піхви в дівчаток. Зрідка гострики потрапляють у жіночі статеві шляхи й спричиняють запалення вульви та піхви. ЦГЗ пише, що свербіж навколо ануса в дітей призводить до порушень сну, неврастенії та енурезу, а перші симптоми з’являються не раніше ніж через 10–25 днів після зараження.

Тепер про «народні» ознаки. Тут важлива чесність: довідник CDC із паразитології серед «інших описаних симптомів» ентеробіозу справді називає скреготіння зубами, нічне нетримання сечі, безсоння, поганий апетит, дратівливість і біль у животі. Але те саме джерело підкреслює, що ентеробіоз часто перебігає безсимптомно, а найтиповіший симптом — саме свербіж. А скреготіння зубами саме собою — часте явище в малюків і дошкільнят. У переліку його причин Американська академія педіатрії називає стрес, нерівний прикус, біль при прорізуванні зубів або у вухах, алергію, що заважає дихати уві сні, та порушення сну, а глистів у цьому списку не згадує. Австралійські спеціалісти прямо пишуть, що ніхто точно не знає, чому діти скриплять зубами, і теж не згадують паразитів.

Темних кіл під очима й слинотечі немає в переліках симптомів на сторінках NHS, CDC, Дитячої лікарні Мельбурна, Американської академії педіатрії та Raising Children, розібраних для цієї статті. Про анемію однією фразою: ВООЗ згадує її серед проявів ґрунтових гельмінтозів і пов’язує хронічну крововтрату з анкілостомами (про залізодефіцит у нас є окрема стаття).

В інших гельмінтів картина своя. На ранній стадії аскаридозу бувають алергічні прояви й ураження органів дихання, кашель, кропив’янка, температура нормальна або до 38 °С. При цьому в частини заражених симптомів мало або немає зовсім. Токсокароз спричиняє симптоми, лише якщо личинки розселяються організмом: це може бути температура, кашель або свистяче дихання, біль у животі, сверблячий висип, біль чи почервоніння ока, погіршення зору, зазвичай на одне око.

Аналізи: які інформативні

Гострики: тест із липкою стрічкою. Найпоширеніший діагностичний тест на гостриків — так званий «тест зі стрічкою». Липкий бік прозорої стрічки притискають до шкіри біля ануса, щоб зібрати яйця. Найкращий час — одразу після пробудження, до того як дитина помиється, сходить до туалету або одягнеться, і робити це радять три ранки поспіль. Лікар може також перевірити, чи немає яєць під нігтями, бо діти розчісують місце, що свербить. Довідник CDC називає мікроскопію яєць, зібраних навколо ануса, методом вибору для діагностики ентеробіозу. Дитяча лікарня Мельбурна пише, що якщо в дитини свербить попа, висока ймовірність гостриків, а червів можна побачити вночі, посвітливши ліхтариком.

Чому кал на яйця глистів для гостриків малоінформативний. CDC пише, що лікарі зазвичай не беруть кал, сечу або мазки, бо в таких зразках, як правило, надто мало червів чи яєць, щоб їх легко виявити. У калі яйця гостриків знаходять рідше.

Що з аналізами для садочка й школи в Україні. Для форми 086/о лікар призначає загальний аналіз крові та сечі, аналіз калу на яйця гельмінтів, а перед першим класом — ще цукор крові. Це саме перелічено в додатку до Порядку медичного огляду для зарахування до закладів освіти. Окремого зішкрібу на ентеробіоз у цих документах немає. Нагадаємо: для гостриків, за даними CDC, кал — малоінформативний зразок.

Коли аналіз калу доречний. Аскаридоз діагностують саме за калом: лікар бере зразок калу й шукає яйця під мікроскопом. При підозрі на лямбліоз теж здають кал.

Аналіз крові на антитіла. Для токсокарозу рекомендований тест — імуноферментний аналіз (ІФА) з антигенами личинок. Але він має обмеження: антитіла можуть бути результатом інфекції в минулому, бувають у людей без симптомів, і можлива перехресна реакція з антитілами до аскарид. При цьому NHS підкреслює, що лікувати токсокароз потрібно, лише якщо він спричиняє симптоми.

Чи потрібна профілактична «чистка»

Ідея регулярної дегельмінтизації справді існує — у рекомендаціях ВООЗ. Але стосуються вони цілком конкретної ситуації. ВООЗ рекомендує періодичну дегельмінтизацію без попередньої індивідуальної діагностики для груп ризику в ендемічних районах: дітей дошкільного й шкільного віку та жінок репродуктивного віку. Раз на рік — якщо поширеність ґрунтових гельмінтозів у спільноті вища за 20%, двічі на рік — якщо вища за 50%. Мета — знизити захворюваність, зменшуючи кількість червів в організмі. Йдеться про ґрунтових гельмінтів, якими заражаються, проковтуючи яйця із забрудненого ґрунту або через шкіру (анкілостоми), а найбільша кількість заражень припадає на Африку на південь від Сахари, Америку та Східну Азію. Інакше кажучи, рекомендація ВООЗ прив’язана до частки заражених у спільноті ендемічного району, а не до ситуації окремої сім’ї.

Що показав Cochrane. Навіть для ендемічних країн користь масових програм під питанням. Огляд Taylor-Robinson і співавторів (2019) показав: вплив одноразової дегельмінтизації на вагу неясний, на зріст у більшості досліджень впливу мало або немає, на гемоглобін і когнітивні функції впливу, ймовірно, немає. Регулярна дегельмінтизація, ймовірно, не впливає на зріст, гемоглобін, когнітивні функції та смертність, а чи впливає вона на середню вагу — невідомо. Дані про відвідуваність школи суперечливі й мають ризик систематичної помилки. Автори пишуть, що поточні дані не підтримують великі програми дегельмінтизації в країнах із низьким і середнім доходом. Розбіжність тут явна: ВООЗ рекомендує такі програми в ендемічних регіонах, а Cochrane не знаходить переконливої користі для росту й розвитку дітей навіть там.

А що в Україні. У матеріалах ЦГЗ про ентеробіоз та аскаридоз профілактика — це гігієна: миття рук, короткі нігті, зміна білизни, миття овочів і фруктів; про плановий прийом протиглисних засобів у них не йдеться. Австралійський ресурс для батьків описує лікування лише після того, як гостриків виявлено; про періодичну «чистку» без діагнозу там не йдеться.

Якщо гостриків знайшли — лікують. Протиглисний засіб призначає лікар. ЦГЗ зазначає, що яйця гостриків легко передаються між членами однієї сім’ї. CDC радить, щоб уникнути повторного зараження, лікувати зараженого й усіх членів його сім’ї одночасно. Дитяча лікарня Мельбурна — теж усю сім’ю одночасно, навіть тих, хто не має симптомів. Американська академія педіатрії обережніша: деякі педіатри можуть порадити лікувати й інших членів сім’ї. KidsHealth — лікар може вирішити лікувати всю сім’ю, особливо якщо гострики в дитини вже були. Про повтор: CDC описує повторний прийом через два тижні, Raising Children — зазвичай через два тижні, а Дитяча лікарня Мельбурна — через один-два тижні. Конкретну схему для вашої дитини визначає лікар.

Профілактика й коли до лікаря

Гігієна при гостриках. Гігієна рук — найефективніший спосіб запобігти зараженню та поширенню гостриків. CDC радить часто мити руки з милом і теплою водою, тримати нігті короткими й чистими, не розчісувати ділянку ануса та не гризти нігті. Купатися щоранку й змінювати білизну, щоб видалити яйця, відкладені за ніч. Часто змінювати піжаму, труси, рушники й постільну білизну та прати їх у гарячій воді. Усім у сім’ї дотримуватися цих кроків два тижні після останнього прийому ліків. Мити руки й під нігтями після туалету та перед їжею, прати постільну білизну, рушники й іграшки в гарячій воді щодня протягом кількох днів після лікування. Регулярно мити сидіння унітаза й горщик, відучувати від смоктання пальців. ЦГЗ додає щоденне вологе прибирання. Дитяча лікарня Мельбурна радить не водити дитину до школи чи садочка, доки її не пролікували.

Токсокари й аскариди. Проти токсокар — мити руки, особливо перед їжею, мити овочі, прибирати за собакою та котом, регулярно давати тваринам протиглисні засоби й не пускати тварин туди, де граються діти, наприклад у пісочниці. Маленьких дітей варто вчити не їсти землю та пісок. Проти аскарид — мити руки після роботи на городі та ігор на землі, мити й термічно обробляти ягоди, овочі, зелень і фрукти.

Коли до лікаря. Якщо дитина постійно чухає ділянку ануса або піхви. Якщо безрецептурні засоби не допомогли, ви помітили великого черв’яка в калі або біля ануса, є біль у животі, нудота, блювання чи млявість. Якщо блювання, діарея або біль у животі тривають довше двох тижнів чи дитина худне без причини; якщо за останні два роки ви були за кордоном — скажіть про це лікарю. Повторно — якщо за два тижні не стало краще або живі черви продовжують виходити з калом. Терміново — якщо після можливого проковтування ґрунту, піску чи фекалій тварин у дитини з’явилися симптоми.

Часті запитання батьків

Який аналіз використовують для діагностики гостриків?

Гострики: тест із липкою стрічкою. Найпоширеніший діагностичний тест на гостриків — так званий «тест зі стрічкою». Липкий бік прозорої стрічки притискають до шкіри біля ануса, щоб зібрати яйця. Найкращий час — одразу після пробудження, до того як дитина помиється, сходить до туалету або одягнеться, і робити це радять три ранки поспіль. Лікар може також перевірити, чи немає яєць під нігтями, бо діти розчісують місце, що свербить. Довідник CDC називає мікроскопію яєць, зібраних навколо ануса, методом вибору для діагностики ентеробіозу. Дитяча лікарня Мельбурна пише, що якщо в дитини свербить попа, висока ймовірність гостриків, а червів можна побачити вночі, посвітливши ліхтариком.

Чому аналіз калу не найкращий тест на гостриків?

Чому кал на яйця глистів для гостриків малоінформативний. CDC пише, що лікарі зазвичай не беруть кал, сечу або мазки, бо в таких зразках, як правило, надто мало червів чи яєць, щоб їх легко виявити. У калі яйця гостриків знаходять рідше.

Коли потрібен аналіз калу на паразитів?

Коли аналіз калу доречний. Аскаридоз діагностують саме за калом: лікар бере зразок калу й шукає яйця під мікроскопом. При підозрі на лямбліоз теж здають кал.

Джерела

  1. Ентеробіоз, або гострики: легко заразитися, але й легко вберегтися — Центр громадського здоров’я МОЗ України
  2. На аскаридоз частіше хворіють люди, робота яких пов’язана із землеробством — Центр громадського здоров’я МОЗ України
  3. Форма 086/о та медогляд перед навчанням: що потрібно знати — Центр громадського здоров’я МОЗ України
  4. Додаток до Порядку проведення медичного огляду дітей для зарахування до закладів освіти — МОЗ України
  5. Worms in humans — NHS
  6. Toxocariasis — NHS
  7. Clinical Overview of Pinworm Infection — CDC
  8. Diagnosing Pinworms — CDC
  9. Preventing Pinworm Infection — CDC
  10. DPDx — Enterobiasis — CDC
  11. About Ascariasis — CDC
  12. Clinical Overview of Toxocariasis — CDC
  13. About Giardia Infection — CDC
  14. DPDx — Giardiasis — CDC
  15. Soil-transmitted helminthiases: control strategy — WHO
  16. Soil-transmitted helminths (fact sheet) — WHO Regional Office for Europe
  17. Deworming school children in low- and middle-income countries — Cochrane
  18. Featured Review: Treating school children with drugs to kill soil-transmitted worms — Cochrane
  19. Pinworms — HealthyChildren.org (American Academy of Pediatrics)
  20. Teeth Grinding in Children: What to Know About Bruxism — HealthyChildren.org (American Academy of Pediatrics)
  21. Worms (threadworms) — Royal Children’s Hospital Melbourne
  22. Worms in kids & teens — Raising Children Network
  23. Teeth-grinding (bruxism) in children — Raising Children Network
  24. Pinworms — Caring for Kids, Canadian Paediatric Society
  25. Pinworm Infections (Enterobiasis) — KidsHealth (Nemours)

Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної медичної оцінки.

Стаття також відповідає на запитання:

  • глисти у дітей симптоми
  • гострики у дитини аналізи
  • тест з липкою стрічкою на ентеробіоз
  • чи потрібна профілактика глистів дітям
  • скрегіт зубами та глисти у дитини
  • як запобігти повторному зараженню гостриками

Потрібна порада педіатра?

Якщо небезпечних симптомів немає, але ви сумніваєтеся щодо догляду, ліків або необхідності огляду, обговоріть ситуацію з лікарем.

Онлайн-консультація