Нежить у дитини: що справді допомагає

Яким буває нежить

Вірусний. Головні збудники — риновірус, РСВ, грип і аденовірус, і зазвичай є загальні симптоми застуди.

Алергічний. Класичні ознаки — часте чхання, водянисті виділення, свербіж у носі й закладеність. Слиз при алергії рідкий і прозорий, очі бувають червоними, сльозяться й сверблять, під очима з’являються темні кола — так звані «алергічні тіні». Відмінність від застуди: при алергії не буває температури й ломоти, а симптоми починаються одразу при контакті з алергеном. Лікар може помітити й типові зовнішні ознаки: «алергічний салют» (дитина тре ніс долонею знизу вгору), поперечну складку на носі, дихання ротом.

Алергічний нежить буває сезонним і цілорічним. Сезонний, за даними AAP, турбує навесні, влітку або на початку осені й пов’язаний із пилком і спорами плісняви, а цілорічний — із пиловими кліщами, пліснявою, домашніми тваринами й тарганами. Українська настанова МОЗ радить уникати підтверджених провокаторів (наприклад, тварин) індивідуально.

Однобічний, із неприємним запахом. Це типова картина стороннього тіла: виділення з однієї ніздрі, часто коричневі, з неприємним запахом, іноді предмет навіть видно. Також можливі біль або свербіж навколо носа, кровотеча й запах із рота. Небезпечні батарейки-«таблетки»: вони можуть спричинити хімічний та електричний опік усередині носа.

«Хрюкання» в новонароджених. У новонароджених вузькі носові ходи, тому навіть невелика кількість слизу робить дихання шумним. Чхання в немовляти — нормальний рефлекс, а не ознака інфекції чи алергії. Похрюкування, кректання, булькання й посвистування для новонароджених звичайні. Закладеність носа в новонароджених часто трапляється й нерідко минає без лікування; за потреби перед годуванням можна закапати сольові краплі.

«Соплі на зуби» — міф. AAP прямо пише: прорізування зубів не спричиняє нежить, температуру або пронос; воно спричиняє слинотечу й бажання все гризти.

Промивання й очищення носа

Є два підходи. Краплі й спреї — це «малий об’єм», їх переважно використовують у новонароджених, немовлят і дітей ясельного віку; промивання середнього й великого об’єму може очищати ніс ефективніше, але в молодших дітей бажаніший малий об’єм і низький тиск.

Що кажуть дослідження. Огляд Cochrane щодо сольового розчину при гострих респіраторних інфекціях включив п’ять досліджень (544 дитини й 205 дорослих); розчин порівнювали зі звичайним доглядом, а не з плацебо. У найбільшому дослідженні в дітей 6–10 років промивання зменшило виділення, закладеність і потребу в судинозвужувальних краплях, але різниця може бути клінічно малозначущою. Якість досліджень низька, висновок обережний — промивання «можливо, допомагає»; з побічних ефектів відзначався лише легкий дискомфорт у носі. При алергічному риніті інший огляд Cochrane (332 дитини й 112 дорослих) показав, що промивання може зменшувати тяжкість симптомів до трьох місяців — і в дітей, і в дорослих, — хоча якість доказів низька або дуже низька.

Де джерела розходяться. NICE у настанові з гострого синуситу пише, що доказів того, що сольовий розчин зменшує закладеність, недостатньо. KidsHealth, навпаки, називає сольовий розчин безпечним і таким, що полегшує закладеність. Український ЦГЗ радить промивати ніс ізотонічним та/або гіпертонічним сольовим розчином для механічного очищення від слизу й зменшення набряку.

Малюки. AAP радить закапати по краплі сольового розчину в кожну ніздрю, відсмоктати слиз, затискаючи іншу ніздрю, і повторювати, поки виділення не стануть прозорими, — не частіше 4 разів на день, зручно перед годуванням. В іншому матеріалі AAP йдеться про дві краплі, а грушу радять стискати до того, як вводити в ніздрю, щоб не загнати слиз глибше.

Промивання великим об’ємом. FDA зазначає, що алергію носа іноді діагностують уже у 2 роки й педіатр може порадити таким дітям промивання, але зовсім маленькі діти можуть погано переносити процедуру. Техніка за RCH: дитина стоїть над раковиною або в душі, нахиляється вперед і притискає підборіддя до грудей; наконечник щільно вводять у ніздрю; дитина дихає ротом, а дорослий м’яко стискає пляшечку; після цього дитина обережно сякається. Надто сильно тиснути не варто — може «закласти» вуха; а за годину до сну краще не промивати, оскільки розчин може стікати в горло. Огляд про промивання в дітей уточнює: великий об’єм, високий тиск або гіпертонічний розчин можуть спричиняти подразнення, носову кровотечу й порушення роботи слухової труби, а симптоми з боку середнього вуха (зазвичай легкі) описані насамперед при сильній подачі; при гострому отиті потрібна обережність.

Яка вода. FDA попереджає: водопровідна вода не годиться для промивання, оскільки недостатньо очищена, і мікроорганізми з неї можуть спричинити серйозні, у рідкісних випадках смертельні, інфекції. CDC уточнює: йдеться про амеб, які живуть у трубах і баках та, потрапивши через ніс до мозку, спричиняють майже завжди смертельні інфекції. Підходять дистильована або стерильна вода з магазину чи прокип’ячена й охолоджена водопровідна. Тут є розбіжність: FDA радить кип’ятити 3–5 хвилин, а CDC — 1 хвилину активного кипіння (3 хвилини на висоті понад 6500 футів). Ще одне: AAP для саморобних крапель немовляті допускає й бутильовану воду, тоді як FDA і CDC її у списку не називають. Пляшечку для промивання потрібно мити й повністю висушувати.

Що не доведено або може зашкодити

Грудне молоко, соки цибулі, часнику, алое, буряка. Жодна з настанов, на які спирається ця стаття, їх не рекомендує; для новонароджених RCH називає сольові краплі. Часник до того ж здатний спричиняти хімічні опіки шкіри.

Олія в ніс. Систематичний огляд випадків ліпоїдної пневмонії (запалення легень через жир, що потрапив у них) у 489 дітей серед причин описує народні практики закапування олій у ніс або рот — зокрема оливкової олії від закладеності носа й для профілактики застуди.

Ефірні олії та ментол. Мазі з ментолом не можна використовувати в дітей до 2 років і наносити поруч із носом та очима; камфора токсична для немовлят при ковтанні або всмоктуванні через шкіру. Отруєння деякими ефірними оліями описані в дітей уже після ковтання 2–3 мл; можливі пригнічення свідомості, судоми й аспіраційна пневмонія.

Прогрівання й пара. NICE не знайшов доказів користі парових інгаляцій і теплих компресів на обличчя при гострому синуситі. За Cochrane, незрозуміло, чи полегшує тепле зволожене повітря симптоми застуди. Водночас британські опікові центри фіксують зростання опіків від парових інгаляцій, особливо в маленьких дітей; безпечніше посидіти у ванній, наповненій парою від гарячого душу. Розбіжність: AAP серед домашніх заходів при синуситі називає теплі вологі серветки, тоді як NICE доказів користі теплих компресів не знайшов.

Антигістамінні при застуді. Cochrane: доказів їхньої ефективності в дітей немає; у дорослих — лише невеликий короткочасний ефект на загальне самопочуття в перші 1–2 дні й жодного клінічно значущого впливу на закладеність, виділення та чхання. RCH додає, що при гострому синуситі вони не допомагають, а при нежиті новонароджених не рекомендуються. При алергічному риніті ситуація інша: українська настанова називає періодичне лікування антигістамінним засобом та/або назальним гормональним спреєм безпечним.

Зволожувач у новонароджених — теж спірно. RCH не рекомендує при нежиті новонароджених зволожувачі, а AAP радить зволожувач із холодною парою поза досяжністю дитини.

Цинк. Огляд Cochrane 2024 року: при лікуванні застуди цинк, можливо, скорочує її приблизно на два дні, але впевненість у цьому низька, а небажані ефекти (порушення смаку, розлад шлунка) при прийомі для лікування трапляються частіше; для профілактики він майже не допомагає.

Коли нежить — не просто застуда

Головне питання — чи не перейшла застуда в бактеріальний синусит. Алгоритм AAP виділяє три ситуації: нежить та/або денний кашель довше 10 днів без покращення; погіршення — посилення нежитю, кашлю або нова температура після початкового покращення («подвійна хвиля»); тяжкий початок — температура 39 °C і вище разом із гнійними виділеннями довше 3 днів. AAP для батьків додає сильний головний біль за очима або навколо них, який посилюється при нахилі, набряк і темні кола під очима вранці та стійкий неприємний запах із рота.

NICE вважає бактеріальну причину ймовірнішою, якщо є кілька ознак: симптоми довше 10 днів, змінені або гнійні виділення, сильний однобічний біль (особливо в зубах і щелепі), температура, виражене погіршення після легшої фази. Водночас NICE нагадує, що звичайний перебіг гострого синуситу — 2–3 тижні.

Де джерела розходяться.

• Гній: NICE включає змінені виділення до списку ознак, а RCH підкреслює, що гнійний характер виділень мало що означає — важлива тривалість понад 10 днів.
• Строки: KidsHealth говорить про застуду, яка триває «понад 7–10 днів» без покращення, AAP — про 10 днів, а NICE радить звертатися, якщо симптоми не минають через 3 тижні або швидко погіршуються.
• Тяжкий початок: в AAP це 39 °C і гнійні виділення понад 3 дні, а KidsHealth описує високу температуру й закладеність 3–4 дні в дитини, яка виглядає дуже хворою.

Навіть при підозрі на синусит RCH допускає спостереження близько 3 днів, а антибіотик — якщо покращення немає або стан погіршується. Синусит нерідко поєднується з отитом — у них спільна причина.

Коли до лікаря

• Виділення з однієї ніздрі, особливо із запахом або кров’ю, або підозра, що дитина щось засунула в ніс. Не намагайтеся дістати предмет самі — можна травмувати ніс; до лікаря варто йти, навіть якщо ви не впевнені.
• Новонароджений, у якого закладеність заважає дихати або годуватися. Терміново — якщо дихання постійно частіше 70 за хвилину, роздуваються крила носа, малюк крекче на кожному видиху або надто задихається, щоб їсти; при посинінні — швидка.
• Немовля випиває менше половини звичного об’єму молока або йому важко дихати навіть після очищення носа — телефонувати одразу; дитина молодша за 6 місяців із нежитем, біль або виділення з вуха — протягом доби; закладений ніс будить її вночі — у робочий час.
• Нежить довше 14 днів або ознаки синуситу з розділу вище.
• Біль у пазухах (не просто відчуття тиску) довше доби, попри промивання; температура довше 3 днів.
• Негайно — почервоніння або набряк на щоці, лобі чи навколо ока, а також сильний головний біль або біль у шиї, повторне блювання, світлобоязнь, наростання дратівливості: це можуть бути ознаки рідкісного поширення інфекції на око або мозок.
• Алергічний нежить, який погано контролюється, попри лікування, — привід для консультації алерголога.

Часті запитання батьків