Сльозиться око в немовляти: непрохідність слізного каналу

Чому в немовляти сльозиться око

У нормі сльози через крихітні отвори у внутрішніх куточках повік потрапляють у канали й носослізною протокою відтікають у ніс. На нижньому кінці протоки є тонка перетинка. Вона буває приблизно в половини новонароджених і зазвичай відкривається сама після народження. Якщо перетинка не відкрилася, сльозам нікуди відтікати. Частіше непрохідність буває за особливостей будови черепа й обличчя, наприклад при синдромі Дауна.

Як часто. Цифри в джерелах дуже різняться. AAPOS пише про симптоми в понад 5% немовлят, Raising Children — приблизно в 1 із 20 малюків, AAP — у 10% новонароджених. А AAO й очна клініка Moorfields (NHS) говорять про кожну п'яту дитину. Кокранівський огляд наводить діапазон від 5 до 20%. У 30% таких дітей уражені обидва ока.

Ознаки:

• сльози «стоять» в оці й стікають на щоку, навіть коли дитина не плаче;
• кірочки або жовто-зелені виділення на повіках і віях, особливо після сну;
• білок ока не червоний, повіка не набрякла;
• симптоми то стихають, то посилюються, часто на тлі нежитю, а на вітрі й холоді сліз більше.

Зазвичай ознаки з'являються в перший місяць життя, за даними KidsHealth — від народження до 12 тижнів. AAP зазначає, що сльозотечу іноді помічають лише в 1–2 місяці, коли око починає виробляти більше сліз. Сам по собі стан не шкодить очам і зору.

Чому минає само. Перетинка в протоці поступово відкривається. Щодо строків джерела розходяться. AAPOS пише, що близько 90% випадків минають протягом першого року, AAP — що понад 90% проток відкриваються до 12 місяців. Сторінка AAO для пацієнтів називає раніший строк: зазвичай до 4–6 місяців. Клініка Moorfields, навпаки, пише, що проблема минає сама до одного-двох років. Загальна сторінка NHS про сльозотечу ще оптимістичніша: зазвичай стає краще у віці кількох тижнів. У кокранівському огляді в 66% очей, де процедуру відклали, непрохідність минула без операції за 6 місяців спостереження.

Як відрізнити від кон'юнктивіту та інших проблем

Сльозотеча буває не лише при непрохідності, і найважливіша хвороба, яку потрібно виключити, — дитяча глаукома.

Кон'юнктивіт. Його видають зміни самого ока: почервоніння білка й набряк слизової. При непрохідності око зазвичай біле, хоча AAPOS допускає почервоніння повік, а KidsHealth — легке почервоніння від тертя. Червоні білки очей — привід показати дитину лікарю. Звуження слізної протоки — часта причина повторних кон'юнктивітів у дітей до шести місяців. Якщо в малюка молодшого за 30 днів червоні липкі очі, потрібен терміновий огляд, докладніше у статті про кон'юнктивіт.

Вроджена глаукома: терміново до офтальмолога. Це підвищений тиск усередині ока, без лікування він може призвести до сліпоти. При ній теж багато сліз, тому за самою лише сльозотечею глаукому не відрізнити, потрібен огляд окуліста. Насторожувати мають:

• сильна світлобоязнь, спазм повік, постійний біль;
• каламутна або незвично велика рогівка, тобто прозора передня частина ока;
• дитина постійно мружиться або тре очі.

При каламутній рогівці AAP радить зв'язатися з лікарем негайно.

Дакріоцистит: терміново. Це рідкісна, але серйозна інфекція слізного мішка: болісна червона припухлість біля внутрішнього кута ока, жовто-зелені виділення, температура або млявість. AAPOS називає його невідкладним станом, за якого потрібні антибіотики всередину або внутрішньовенно, іноді в лікарні. Moorfields при болісній червоній ґулі у внутрішньому куті повік радить телефонувати на лінію допомоги або їхати до приймального відділення. У AAP терміновість різна: з червоною ґулею біля внутрішнього кута — до лікаря протягом доби, а при дуже червоній або сильно набряклій повіці — негайно.

Синювата припухлість у новонародженого. Так виглядає розтягнутий слізний мішок, що може поєднуватися з кістами в носі та проблемами з диханням. Рекомендації RCH направляють таких новонароджених одразу до відділення невідкладної допомоги через ризик сепсису.

Масаж слізного мішка й догляд удома

Техніка. AAO описує її так: покладіть вказівний палець між внутрішнім кутом ока й бічною стінкою носа та на кілька секунд натисніть усередину й униз на ділянку слізного мішка. AAPOS теж говорить про тверде натискання вниз над внутрішнім кутом ока. В огляді AAO для лікарів уточнюється: погладжувати вниз не обов'язково, головне — стиснути мішок, а виділення з куточка при натисканні означають, що тиск правильний.

Як часто — рекомендації не збігаються:

• AAO: вранці й увечері по 10 натискань, зручно під час зміни підгузка;
• Moorfields: кілька разів на день, KidsHealth додає — протягом кількох місяців;
• AAP: масаж не обов'язковий, одні лікарі його радять, інші ні; якщо радять, то дуже м'яко, ватною паличкою, натискаючи вгору від внутрішнього кута й не частіше разу на день.

Техніку може показати лікар або патронажна медсестра.

Чи допомагає масаж. Надійних даних мало. Кокранівський огляд згадує масаж як консервативний варіант, але його результатів не наводить. В американському дослідженні майже 2000 немовлят непрохідність минула в 89,7% дітей із масажем і в 74,6% при простому спостереженні. Але дослідження ретроспективне, з неповними записами, тому воно показує зв'язок, а не доводить ефект.

Догляд за оком. Знімайте виділення ватними кульками, змоченими теплою водою, кожну кульку використовуйте один раз. Протирайте в одному напрямку: від внутрішнього кута, біля носа, до зовнішнього. NHS радить для цього кип'ячену охолоджену воду й чистий ватний диск, докладніше у статті про кон'юнктивіт. Регулярно мийте руки теплою водою з милом. Якщо шкіра навколо ока подразнена від постійної вологи, її можна змащувати маззю на основі білого м'якого парафіну. Рекомендації RCH згадують і теплий компрес: чисту теплу тканину на закриту повіку на 2–5 хвилин.

Чи потрібні краплі з антибіотиком

Краплі з антибіотиком не відкривають протоку. AAPOS радить їх лише при значних виділеннях або кірочках і не рекомендує тривале застосування. За оглядом AAO, ефект зазвичай тимчасовий: після скасування симптоми часто повертаються. Moorfields пише, що краплі не потрібні рутинно навіть при виділеннях з ока, а потрібні, лише якщо саме око дуже червоне. Дитяча лікарня RCH прямо говорить, що при непрохідності краплі з антибіотиком не потрібні.

Інші джерела обережніші. AAP вважає гній або склеєні повіки ознакою інфекції, що минає за кілька днів на краплях за рецептом лікаря. Рекомендації RCH для сімейних лікарів пропонують краплі або мазь із хлорамфеніколом, доки сльози не стануть прозорими. NHS загалом пише, що краплі з антибіотиком допомагають при інфекції ока. У дослідженні Mohney краплі, як і масаж, були пов'язані з частішим самовилікуванням, але це не рандомізовані дані.

Ознаки інфекції — почервоніле око, набряк повіки, жовті або зелені виділення. У будь-якому разі RCH радить показати малюка лікарю.

Коли до офтальмолога й що таке зондування

Терміново — за ознак глаукоми, дакріоциститу або синюватої припухлості в новонародженого, описаних вище.

Планово — якщо око сльозиться після року: тоді сімейний лікар може направити до офтальмолога. AAPOS пропонує розглянути зондування, якщо поліпшення немає до 12 місяців або симптоми тяжкі. Рекомендації RCH суворіші: до 12 місяців на зондування не направляють, крім тяжких випадків, а після року — лише якщо симптоми тримаються понад 3 місяці на лікуванні. Moorfields додає, що зазвичай безпечно почекати й довше.

Що таке зондування. Тонкий дротяний зонд проводять слізною протокою в ніс і відкривають перешкоду, потім систему промивають сольовим розчином. AAPOS пише, що до року процедуру можна зробити в кабінеті зі знеболювальними краплями, а старшим дітям — зазвичай під загальним наркозом. Raising Children і Moorfields описують зондування під загальним наркозом. Успіх першого зондування — близько 80%, у різних роботах 75–90%, а при невдачі його можна повторити.

Раніше чи пізніше — питання спірне. Огляд AAO описує два підходи. Раннє зондування в кабінеті, зазвичай до 6 місяців, швидше розв'язує проблему без наркозу, але частина дітей отримує процедуру, яка їм не знадобилася б. Пізніше проводять під наркозом, зате лікують лише тих, у кого не минуло само. Кокранівський огляд показав, що при однобічному ураженні негайне зондування через 6 місяців давало більше успіху, ніж відкладене, але загалом користь і вартість раннього підходу залишаються неясними. Ускладнення в цих дослідженнях були несерйозними.

Інші процедури. Крім зондування, офтальмолог може розширити протоку балонним катетером або поставити тонкі силіконові трубочки. Трубочки залишають на 3–4 місяці за сторінкою AAO для пацієнтів або на 2–6 місяців за оглядом для лікарів. Операція зі створення нового шляху відтоку сліз у дітей потрібна рідко.

Часті запитання батьків