Поїздка й переліт із дитиною: вуха, захитування та аптечка в дорогу

Переліт із немовлям: з якого віку й що врахувати

З якого віку. Єдиної цифри немає. AAP пише, що летіти загалом безпечно, коли новонародженому виповнилося хоча б 7 днів, а ідеальний вік для перельоту — 2–3 місяці. KidsHealth згадує, що деякі лікарі радять почекати кілька місяців, перш ніж брати малюка в людні місця, зокрема в літак. NHS нагадує про правила авіакомпаній: якщо малюку менше ніж 2 тижні, може знадобитися довідка від лікаря. Правила змінюються, тому уточнюйте їх в авіакомпанії до купівлі квитка.

За можливості AAP радить відкласти поїздку на кілька тижнів, щоб уберегти новонародженого від застуди й грипу: переліт і людні аеропорти підвищують ризик заразитися.

Недоношені й діти з хронічними хворобами. Якщо малюк народився раніше строку, лікар може порадити додаткові запобіжні заходи. Дітям із хронічними хворобами серця, легень або серпоподібноклітинною анемією в польоті може бракувати кисню.

Застуда. Сам по собі нежить не привід скасовувати рейс: AAP прямо пише, що летіти із застудою безпечно. Про отит перед польотом розказано в наступному розділі.

Автокрісло чи на руках. За правилами FAA (США) дітям до 2 років окремий квиток не обов'язковий, але FAA наполегливо не радить везти дитину на руках. Руки дорослого не втримають малюка при раптовій турбулентності, а турбулентність — головна причина травм дітей у літаках. Найбезпечніше місце — дитяче крісло, допущене для літаків, на весь політ. На ньому має бути маркування про допуск до використання в літаку; підходить і крісло, схвалене владою іншої країни з потрібним маркуванням. Бустери, переноски й крісла без спинки під час руління, зльоту й посадки заборонені. Крісло можна ставити не на всі місця й не в усі літаки, тож правила уточнюйте в авіакомпанії.

Сон у літаку. Люльку авіакомпанії зазвичай дають дітям до 6 місяців; поверхня в ній має бути твердою й рівною, без ковдр, подушок та іграшок. Якщо малюк спить у вас на руках, самі не засинайте. Докладніше про правила сну у статті про безпечний сон.

Біль у вухах при зльоті й посадці

За барабанною перетинкою є повітряна порожнина — середнє вухо. Тиск у ній вирівнює слухова труба, а в дітей вона може забиватися слизом або перекриватися збільшеними аденоїдами. Якщо тиск не вирівнявся, повітря тисне на перетинку з одного боку, і це боляче. Найсильніше болить при зниженні й посадці, тому малюки так часто плачуть в останні хвилини польоту.

Що допомагає:

• Смоктати й ковтати. На зльоті й посадці дайте груди, пляшечку або пустушку. Зниження — це приблизно 15 хвилин перед посадкою.
• Не спати при зниженні. Уві сні дитина ковтає рідше. AAP радить не давати спати й на зльоті.
• Пити весь політ. Ковтання відкриває слухові труби, а сухе повітря салону робить слиз густішим.
• Жувати й позіхати. Тут джерела розходяться щодо віку: KidsHealth допускає жувальну гумку або льодяник із 3 років, а AAP жуйку лише після 6 років. Позіхання теж допомагає.

Нежить і судинозвужувальні краплі. Закладений ніс заважає вухам, але капати щось «про всяк випадок» не варто. За даними CDC, антигістамінні й протинабрякові засоби при болю у вухах у польоті користі не показали. Вікові межі в матеріалах AAP різні: судинозвужувальні краплі й спреї не рекомендовані до 6 років без поради лікаря, а немовлятам їх не можна ніколи; у симптом-чекері AAP такий спрей при закладеності вух описаний лише з 12 років і не довше ніж 3 дні. Безпечніший варіант — сольові краплі й спреї.

Після отиту. Тут думки розходяться. AAP радить запитати лікаря, чи можна летіти, якщо в останні 2 тижні був отит або операція на вусі. KidsHealth пише, що при отиті лікар може порадити відкласти політ до одужання. А CDC зазначає, що немає даних, ніби переліт посилює симптоми чи ускладнення отиту. Про сам отит докладніше у статті про отит.

Після польоту біль зазвичай минає за кілька хвилин; доки болить, можна дати дитяче знеболювальне за інструкцією. Якщо біль триває довше ніж кілька годин, зателефонуйте лікарю.

Захитування в машині й транспорті

Внутрішнє вухо повідомляє мозку, що тіло рухається, а очі — що воно нерухоме; через цей конфлікт і захитує. Маленька дитина не завжди може пояснити, що їй зле, тому стежте за блідістю й неспокоєм.

Кого захитує частіше, джерела описують по-різному:

• CDC: до 2 років захитування зазвичай не буває, пік у 7–12 років;
• Raising Children: до року рідко, найчастіше в 10–12 років;
• NaTHNaC: особливо часто в 3–12 років.

Що допомагає:

• дивитися вперед на дорогу або на горизонт;
• не читати, не дивитися фільми й не грати в ґаджети;
• свіже повітря: відкрити вікно або ввімкнути вентилятор;
• не їсти щільно й гострого перед дорогою та в дорозі, краще потроху й часто;
• зупинятися в довгій дорозі й відволікатися розмовами, музикою, піснями.

NHS серед загальних порад називає переднє сидіння машини, але для дітей це не підходить: AAP вимагає, щоб усі діти молодші за 13 років їздили ззаду.

Ліки — лише після розмови з лікарем. CDC радить спочатку пробувати немедикаментозні заходи, а ліки дітям давати з обережністю. Вікові обмеження різняться:

• Raising Children: такі ліки не застосовують до 2 років; NaTHNaC: безрецептурні засоби є для дітей старших за 2 роки.
• Гіосцин: за NHS більшість дітей із 4 років можуть приймати його таблетки, хоча в дітей особливо можливі сплутаність і галюцинації; пластирі — з 10 років. CDC натомість радить уникати скополаміну (це та сама речовина) в дітей через небезпечні побічні ефекти.
• Антигістамінні: допомагають лише ті, що викликають сонливість. CDC описує дименгідринат і дифенгідрамін для дітей 6–12 років, але зазначає, що дифенгідрамін може викликати парадоксальне збудження, а надмірна седація маленьких дітей небезпечна для життя. AAP не радить давати дифенгідрамін до 6 років без педіатра й попереджає про серйозні побічні ефекти при повторних прийомах у довгому польоті.

Браслети й імбир. CDC: у лабораторних випробуваннях акупресурні браслети не ефективніші за плацебо. Raising Children теж не бачить переконливих доказів для браслетів та імбирних льодяників. NHS при цьому пропонує спробувати імбир, а про браслети пише, що вони допомагають не всім.

Якщо дитину в дорозі сильно нудить із блюванням, покажіть її лікарю.

Безпека в дорозі: автокрісло й тривалі поїздки

Дитина не має їхати на руках у дорослого: при різкому гальмуванні малюк на колінах фактично стає подушкою безпеки для дорослого. Автокрісла знижують смертність на 60%, а за чинними ПДР України дитяча утримуюча система потрібна при зрості дитини менше ніж 150 см.

Проти напрямку руху: як довго. AAP радить якомога довше, доки дитина не досягне межі зросту або ваги свого крісла; більшість крісел дозволяють їздити так 2 роки й більше. NHTSA теж називає це найкращим способом захисту. ЦГЗ називає конкретний вік — до 2 років. Потім крісло з ременями обличчям уперед, за AAP щонайменше до 4 років, а потім бустер, доки ремінь не ляже правильно, зазвичай при зрості близько 145 см у 8–12 років.

Усі діти молодші за 13 років їздять на задньому сидінні, найбезпечніше місце — посередині. Крісло проти напрямку руху не можна ставити попереду, якщо там є подушка безпеки. За кордоном крісла може не виявитися або воно буде поганим, тому подумайте про своє, але перевірте, чи допущене воно в країні поїздки.

Ніколи не залишайте дитину в машині саму, навіть на кілька хвилин. Салон може нагрітися на 10 °C за 10 хвилин, навіть із кондиціонером, а відкрите вікно не захищає. Покладіть телефон або сумку на заднє сидіння поруч із кріслом, щоб не забути про малюка.

Довга дорога. Частоту зупинок AAP називає по-різному: в одному матеріалі приблизно кожні 2 години, в іншому кожні 2–3 години вдень і 4–6 годин уночі. NHS радить на зупинках діставати малюка з крісла й давати полежати рівно. Краще, щоб поруч із малюком ззаду сидів дорослий. У машині малюк може спати в правильно встановленому кріслі, але поза машиною крісло не вважається безпечним місцем для сну; докладніше у статті про безпечний сон.

Аптечка й документи в дорогу

Основа дорожньої аптечки (докладніше про склад і зберігання у статті про домашню аптечку):

• ліки, які дитина приймає постійно: у ручній поклажі, запас у багажі, що здається, в оригінальній упаковці й із листом лікаря, де вказані діючі речовини, а не торгові назви;
• дитяче жарознижувальне й знеболювальне зі шприцом або мірним стаканчиком, цифровий термометр, оральні регідратаційні солі, пластирі різних розмірів;
• сольові краплі або спрей для носа;
• сонцезахисний крем і крем під підгузок.

Зібрати особисту аптечку допоможе сімейний лікар.

Документи й страхування. До виїзду перевірте, чи покриває страховка хвороби й травми за кордоном; NaTHNaC радить повне медичне страхування на кожну дитину, з репатріацією й хронічними хворобами. Візьміть медичну виписку з діагнозами, ліками й алергіями та сертифікат щеплень. Підтвердити спорідненість допоможе свідоцтво про народження, а якщо їде один із батьків, може знадобитися нотаріальна згода другого.

Щеплення. Сходіть до педіатра хоча б за місяць до поїздки: не всі щеплення для подорожей можна робити маленьким дітям. Планові щеплення мають бути за календарем, а деякі, наприклад від кору чи гепатиту A, можуть знадобитися раніше. Від кору щеплюються щонайменше за 2 тижні до виїзду за кордон, а немовлятам 6–11 місяців CDC радить раннє щеплення перед такою поїздкою.

Їжа й пиття. Грудне вигодовування — найкращий спосіб уберегти немовля від інфекцій через їжу й воду. Воду для дітей і для суміші знезаражуйте. Вибирайте напої в пляшках, бляшанках або гарячі, лише пастеризоване молоко та їжу гарячу, суху або в упаковці.

Часті запитання батьків