Інфекція сечових шляхів у дитини: як запідозрити й що робити

Чому її легко пропустити

У дітей до 2 років ІСШ може майже ніяк не проявлятися, крім температури, і незрозуміло висока температура буває єдиною ознакою. Українська настанова МОЗ описує типову картину в немовляти так: температура без нежитю й кашлю, особливо якщо дитина вередує та виглядає хворою, а також блювання, неспокій або поганий апетит.

Ознаки в малюків часто неспецифічні: температура, блювання, погане годування, млявість, дратівливість, слабка прибавка у вазі, а в новонароджених ще й жовтяниця. Європейська асоціація урологів уточнює, що в новонароджених погана прибавка, жовтяниця або підвищена збудливість можливі навіть без температури.

Наскільки це часто? У дітей до 2 років із температурою без видимої причини ІСШ знаходять приблизно у 7% випадків, частіше в немовлят до 6 місяців, у дівчаток і необрізаних хлопчиків. Серед немовлят до 3 місяців, яких обстежують через температуру, — у 10–17%.

Пропускати ІСШ не варто: у немовлят і малюків ризик пошкодження нирок вищий, ніж у старших дітей. Ризик рубців у нирці зростає з кожним епізодом: 2,8% після першої ІСШ із температурою і близько 26% після другої.

Строки перевірки джерела називають різні. AAP у керівництві 2026 року радить обстежувати на ІСШ протягом 72 годин дітей від 2 місяців до 5 років із незрозумілою температурою або скаргами на сечовипускання. Лікарня RCH (Мельбурн) радить лікарям думати про ІСШ, якщо температура без вогнища тримається довше 48 годин. Як вимірювати температуру й коли вона небезпечна, докладніше у статті про температуру.

Ознаки в малюків і в старших дітей

Малюки в підгузках. Температура, загальне нездужання, дратівливість, відмова від їжі й пиття, блювання.

Старші діти. При циститі (запаленні сечового міхура) бувають біль унизу живота, блювання, болісне або часте сечовипускання, кров у сечі, нові «промахи» в дитини, яка вже ходила на горщик, і невисока температура. Дитина може не встигати добігти до туалету, а сеча — бути каламутною або неприємно пахнути. Бувають нічні пробудження, біль у животі або спині. Якщо дитина знову почала мочитися в ліжко, докладніше у статті про нічне нетримання, а про відкати у привчанні — у статті про горщик.

Цистит чи пієлонефрит? При інфекції нирок (пієлонефриті) температура зазвичай вища, біль у животі більш розлитий, а часте чи болісне сечовипускання може й не турбувати. NICE вважає ураження верхніх сечових шляхів імовірним, якщо в сечі є бактерії й температура 38 °C і вище або нижче 38 °C, але з болем чи болісністю в попереку. Якщо загальних симптомів немає, це нижня ІСШ, тобто цистит.

Про запах джерела розходяться. NICE включає сечу з неприємним запахом до списку ознак, що підвищують імовірність ІСШ, але підкреслює, що рішення про аналіз не приймають за однією ознакою. Українська настанова МОЗ прямо пише, що помічена батьками зміна запаху сечі — недостатня ознака інфекції. А от попрілості, утруднене дихання, зміни при огляді вух або температура зі зрозумілою іншою причиною роблять ІСШ менш імовірною.

Як здати сечу й встановити діагноз

Без аналізу сечі діагноз ІСШ не встановлюють. Сечу збирають до першого приймання антибіотика.

Діти, які ходять до туалету. Потрібна середня порція сечі: дитину підмивають, а сечу збирають, коли струмінь уже пішов, щоб він змив бактерії зі шкіри.

Малюки. Способів кілька, і оцінюють їх по-різному:

• Чистий збір. Сечу ловлять у стерильний контейнер просто під час сечовипускання; NICE вважає цей спосіб кращим усюди, де це можливо. Викликати сечовипускання допомагає холодний вологий рушник на низ живота. Вату, марлю й прокладки для збору сечі NICE використовувати не радить.
• Сечоприймач-пакет. Для посіву він не підходить через часті хибнопозитивні результати й забруднення: пакет корисний лише для того, щоб виключити інфекцію. Забруднення сягає 50–60%: негативний тест смужкою з пакета виключає ІСШ, а позитивний ненадійний. Якщо сеча з пакета виглядає інфікованою, діагноз підтверджують пробою через катетер. Тяжко хворим дітям пакет не ставлять, щоб не затримувати антибіотик. Розбіжність: українська настанова МОЗ (2017) рекомендує пакет для дітей у підгузках і оцінює посів і з такої проби.
• Катетер. Тонку трубочку вводять у сечовий міхур; ризик забруднення нижчий, тому цей спосіб частіше використовують при підозрі на ІСШ. Рідше сечу беруть голкою просто з міхура через живіт.

Тест-смужки й посів. У дітей від 3 місяців до 3 років NICE спирається на смужку: якщо лейкоцитарна естераза й нітрити негативні, антибіотик не потрібен, а якщо хоча б одне позитивне, сечу відправляють на посів і починають лікування. У немовлят до 3 місяців сечу одразу відправляють на термінову мікроскопію й посів: у них смужка менш надійна й може давати хибнонегативний результат. Посів показує, яка саме бактерія спричинила інфекцію, і за його результатом лікар може змінити антибіотик. Остаточна відповідь буває готова через 48 годин.

Лікування й чи потрібне обстеження після

Антибіотик — лише за призначенням лікаря. Найчастіше його дають усередину, у таблетках або сиропі. Курс обов’язково проходять до кінця, навіть якщо дитині стало краще: при ранньому припиненні інфекція може повернутися. Покращення зазвичай настає через 2–3 дні. Для більшості дітей AAP тепер віддає перевагу курсам 7 днів і коротшим, але немовлятам і дітям із груп ризику може знадобитися більше.

Коли до лікарні — вікові пороги різні:

• NICE: немовля до 3 місяців із підозрою на ІСШ одразу направляють до педіатра-спеціаліста, антибіотик вводять парентерально.
• RCH: госпіталізувати немовлят до 3 місяців і всіх тяжко хворих дітей.
• Канадські педіатри й EAU проводять межу на 2 місяцях.
• KidsHealth: у лікарні може знадобитися лікувати дітей до 6 місяців, а також при тяжкому стані, зневодненні або блюванні, через яке дитина не може пити й приймати ліки.
• Настанова МОЗ: дітей до 2 років із температурою лікують у стаціонарі від самого початку.

УЗД нирок і сечового міхура — головна розбіжність. NICE (Велика Британія) вирішує за віком і перебігом хвороби:

• до 6 місяців УЗД роблять протягом 6 тижнів після першої ІСШ, навіть якщо лікування швидко допомогло;
• старше 6 місяців при хорошій відповіді на лікування УЗД рутинно не потрібне;
• при атиповій ІСШ УЗД роблять під час хвороби. Атипова — це тяжкий стан, слабкий струмінь, утворення в животі, відсутність ефекту антибіотика за 48 годин або збудник, відмінний від кишкової палички;
• при повторних ІСШ УЗД потрібне всім, а строки залежать від віку.

Північноамериканський підхід ширший. Попереднє керівництво AAP 2011 року стосувалося дітей 2–24 місяців і у 2021 році було відкликане, а у 2026-му вийшло нове — для дітей від 8 днів до 5 років. Американський фонд нирок називає УЗД рекомендованим усім немовлятам і малюкам після першої ІСШ із температурою. Канадські педіатри радять УЗД усім дітям до 24 місяців при першій ІСШ. Настанова МОЗ — усім дітям з ІСШ із температурою і всім дітям до 2 років із підтвердженою ІСШ. Причину будь-якого обстеження лікар має пояснити сім’ї, тож про неї можна сміливо запитувати.

Цистографія (МЦУГ). Це рентген із контрастом, який показує, чи не закидається сеча з міхура назад до нирок (міхурово-сечовідний рефлюкс). NICE не робить її рутинно: до 6 місяців — при атиповій або повторній ІСШ чи змінах на УЗД, а з 6 місяців до 3 років її розглядають, наприклад, при розширенні на УЗД, слабкому струмені або рефлюксі в сім’ї. EAU пропонує розглянути цистографію після першої ІСШ із температурою в усіх дітей до року. Канадські педіатри — при виражених змінах на УЗД.

Профілактичні антибіотики. NICE не радить рутинно призначати їх після першої ІСШ, RCH теж не рекомендує рутинну профілактику. EAU рекомендує пропонувати її дітям із ризиком рецидивів, за даними Американського фонду нирок AAP рекомендує її переважно при вираженому рефлюксі, а за настановою МОЗ її призначає педіатр при рецидивах або аномаліях на УЗД. Кокрейнівський огляд 2019 року (16 досліджень, близько 2000 дітей): тривале приймання антибіотика може знижувати ризик повторної ІСШ, але користь, імовірно, невелика, і її зважують проти ризику стійкості бактерій; достовірність даних низька.

Профілактика й коли терміново до лікаря

• Лікувати закреп. NICE рекомендує після ІСШ лікувати закреп і порушення сечовипускання, а лікування закрепу зменшує кількість рецидивів. Докладніше — у статті про закреп.
• Не терпіти. Учіть дитину йти до туалету, коли хочеться. У дитини має бути доступ до чистого туалету, щоб не відкладати сечовипускання.
• Пити достатньо протягом дня.
• Гігієна. Підмивати й витирати спереду назад, особливо дівчаток, вчасно змінювати забруднені підгузки й вибирати бавовняну білизну, уникати піни для ванн та ароматизованого мила.

Журавлина. Кокрейнівський огляд 2023 року (5 досліджень, 504 дитини) дійшов висновку, що журавлинні продукти, імовірно, знижують у дітей ризик ІСШ із симптомами, підтвердженої посівом. AAP обережніша: потрібні додаткові дослідження. Для лікування інфекції, що вже почалася, журавлина не підходить, а в таких продуктах буває багато цукру.

Коли терміново до лікаря:

• немовля до 3 місяців із підозрою на ІСШ — одразу до педіатра; про температуру в немовлят докладніше у статті про температуру;
• у немовляти з температурою поганий апетит, повторне блювання або незвична дратівливість;
• дитина не п’є, є ознаки зневоднення або блювання не дає прийняти ліки;
• температура з ознобом, особливо з болем у спині або боці;
• дитина сонлива, сплутана або насилу говорить — викликайте швидку;
• через 48 годин лікування немає покращення.

ІСШ може повторитися, тому при нових ознаках звертайтеся до лікаря без зволікання.

Часті запитання батьків